Торонтівське метро - subway

 Метро тут називають subway. Якщо комусь, за київською звичкою, сказати метро, то і не зрозуміють, швидше за все.

 Одна із цікавих особливостей тутешнього метро - передній вагон такий же, як і всі інші вагони, а тому можна пройти на самий передок і через скло дивитися прямо вперед, по ходу потяга. Досить цікаве видовище... :)

Тут я, тут...

 Більше місяця нічого не писав в блог, але я тут. Живий і здоровий... :)

Просто, в тому очікуванні дати Х, вирішив застосувати щось типу прискорювачу часу - знайшов собі чим зайняти час. В результаті, по понеділках я граю футбол, в вівторок і четвер - ходжу на уроки в столярну майстерню. Ну і роботи немало. Решти днів вистачає лише на ие, щоб абияк справлятися з господарством і іноді поспати. Осіння версія "іноді поспати" - це, для мене, в кожну вільну хвилинку прикорнути під шум дощу та завивання вітру. :)

 Незважаючи на те все, свербучка поділитися новинами все-таки пробилася до світла. Так що, скоро, відновлю біль-менш регулярні повідомлення з канаських ланів. 

I'll be back...

Що таке непруха і як з нею боротись...

Непруха:
 Все почалося з того, що двоє із співробітників прийшли сьогодні на роботу трошки хворі. Вже через двадцять хвилин я почав відчувати щось підозріле - схоже на те, як я починаю захворівати - біль в горлі, шум у вухах.

Meetup

 Канада, як відомо, славиться своєю соціальною облаштованістю. Тому, швидше за все, у кожного емігранта настане день, коли йому захочеться чимось зайнятися, десь потусуватись, себе показати і людей подивитись. Ну і, само собою, деякі речі цікавіше робити гуртом, разом із однодумцями.

 Саме для цього і придумали таку штуку - meetup. Як виявилось, багато людей цієї штуки не знають. Тому я вирішив трошки про неї розповісти. А трошки пізніше я ще і опишу трохи свій власний досвід.

My Tracks

 Я знаю, є досить широкий вибір подібних програмок і, напевне, багато з них надають значно більше зручних фішок. Але мій вибір впав на оригінальну Гуглівську аплікацію - My Tracks. 

 Що вона робить? Встановлена на мобільному телефоні (Android + GPS) вона відслідковує Ваше пересування і будує, так-званий, трек, або, іншими словами, слід. Потім, цей "слід" можна відобразити на карті, можна відтворити пересування. 

 Поряд з цим, можна побачити деяку цікаву статистику, як то максимальна і середня швидкість, час, дистанція і т.п. Само собою, все це діло можна опублікувати в Інтернеті через ряд соціальних мереж. Таким чином, якщо це була якась цікава поїздка чи подорож стежками лісу, то можна поділитися маршрутом із іншими любителями краєвидів, обговорити маршрут, проаналізувати напрямки на майбутнє.

 Ось, наприклад, наш  круговий маршрут по парку Hilton Falls:

Із зібраних даних я знаю, що ми пройшли майже 4.5 кілометра і провели на прогулянці 1 годину 46 хвилин. Із них ми рухалися 1 годину 10 хвилин чистого часу із середньою швидкістю 3.74км/год (з нами була дворічна дитина), а максимальна швидкість пересування була 6.65км/год.

Далі, для прикладу, скріншоти з мого мобільного, де я намагався порівнювати і аналізувати мої поїздки велосипедом на роботу і з роботи.

Фінансова статистика по Канаді

 Підкинули сьогодні статейку на одному із відомих місцевих інформаційних медіа. Там викладені останні від канадського агентства статистики. Я люблю циферки і висновки, які з них можна зробити, тому трошки перекладу для людей, кому цікаво.

 Перш за все, робиться наголос на тому, що багатші багатіють, а бідні, відповідно... працюють на багатших. :) Це стосується не лише Канади, звичайно, але тут маємо реальні приклади і тут вже давно всі жаліються, що середній клас загинається як клас.

 Отже, заробіток на середню сім'ю - $76 тисяч. Це до податків, звичайно. Всі доходи рахуються до податків. При цьому, заробіток на середню людину - $27.6 тисяч. Вам, напевне, спершу подумалося, що в Канаді тут живуть нетрадиційними сім'ями по троє дорослих. :) Насправді, це означає, що є багато таких, хто заробляє менше цієї медіанної суми, але є багато і таких, що заробляє значно більше. Або, іншими словами, 50% людей заробляє менше ніж $27.6 тисяч. Якось так... :)

Котеджний відпочинок

 Відпочинок на природі, а особливо в котеджі, - це канадська блакитна мрія. При цьому, такий відпочинок в однаковій мірі омріяний як в сімейному варіанті, так і молодіжними безшабашними компашками. В зв'язку з цим, якщо у Вас немає власного котеджу, то потрапити на такий відпочинок не так-то просто. Треба починати бронювати гарну місцину принаймні за півроку, а то і за рік. Особливо, якщо мова йде про літній long weekend.

 Одного разу і ми з друзями вирішили відпочити на такому котеджі. Але, так як ми все вирішили спонтанно (десь за два місяці до дати - це спонтанно), то хороший котедж нам вдалося знайти лише за кілька сотень кілометрів від Торонто. І це були звичайні короткі вихідні... :)

 Виїхали ми в п'ятницю ввечері, а тому приїхали на місце вже зовсім вночі. Поселилися в виділеному нам будиночку, трошки потеревенили і полягали спати. Тому, коли вранці я прокинувся і прямо із свого ліжка побачив отаку картину, то був дійсно приємно вражений:

Український фестиваль на Блурі - 2013

 От іноді читаю в чийомусь блозі опис чудового свята і як там хтось чудово відпочив, і які там були захоплюючі розваги, або приїжджав такий-то відомий співак... не знаю як хто, а я іноді думаю - а що ж ти, зараза, про те не маякнув наперед? Я ж би і сам залюбки на те все подивився! :)

Коротше, як хто не знав, але кому цікаво, то ось оголошення:

П.С. Звиняйте за нечітку якість, фоткав у метро, буквально на ходу.

Здається, почалося...

 У нас тут почалося... Дощики. Вони ще такі літні - теплі і рясні, але вже з натяком. А знаєте чим ще відрізняються літній дощ від всіх інших? Люди виходять на балкони на нього подивитись. Не всі, але помітно, що багато хто - виходять і зачаровано дивляться, глибоко дихають. І я теж. :)

Я і на літній дощ подивитися люблю і на людей, які стоять на балконах. Так-так, я все ще слідкую за сусідами. :) Пам'ятаєте, я розповідав про своїх сусідів на поверсі? От фотка-свідчення про одного з персонажів. Вгадайте, про кого з них? :)

Калькулятор

  Час біжить і ось багато моїх знайомих, котрі приїхали в Канаду раніше мене, починають говорити про подачу документів на громадянство. Для когось це довгоочікувана мета, для когось засіб вільного пересування по світу, а є і такі для кого це просто формальність - їм і без паспорта добре живеться.

 Тим не менше, для того, щоб отримати канадське громадянство, треба виконати ряд вимог. Недавно, наприклад, в результаті зміни закону, додалась необхідність здати тест на англійську мову. Кажуть, він не дуже складний і легко здається тими, хто взагалі намагався інтегруватися в місцеве суспільство. Однак, це коштує грошей - приблизно $150 + податки. За моїми власними підрахунками, це нововведення прокручує додаткові $30-$35 мільйонів(!) в економіці країни. Ось Вам економічна сила законодавства.

Греція. Метеора і Олімп

 У випадку із Метеорою і Олімпом було відразу зрозуміло, що включити їх обох в одноденну поїздку - себе обманути. Усі відгуки туристів, які можна знайти в Інтернеті, наперебій стверджують - на Метеору треба виділити окремий день, а олімп взагалі не кожному шмаркачу по-силах.

 З іншого боку, відпустка в нас була не безрозмірна і була сильна підозра, що поїхавши лише в Метеора і пропустивши Олімп, до останнього вже руки не дійдуть. Тому, план був скорегований в сторону економії часу - більш раннього виїзду і експрес сніданку на ходу.

Отак ми їхали до Каламбаки:

Греція. Арідея та Едесса.

 Загалом кажучи, я не знаю точно, чому однією із подорожей став саме цей напрямок. В туристичних буклетах сказано, що Арідея це один із центрів гірського та лікувально-оздоровчого туризму, відомий своїми термальними джерелами. Едесса ж, славиться своїми мальовничими водоспадами і туристичним ярмарком...

 Якщо подумати - ні те, ні друге не є такими вже привабливими пунктами в рамках Греції, яка щедро наділена усілякими древніми храмами, історичними і навіть легендарними місцями, не говорячи про мальовничі узбережжя, острови і т.д. і т.п. Але це була гарна можливість відвідати відразу дві туристичні точки за одну поїздку та і знаходились вони відносно недалеко. Тому ми поїхали і зовсім про це не пошкодували. :)

Греція. Печера Петралона.

 Як я вже казав, ми намагалися трошки поїздити по околицях, подивитися чогось цікавого. Звичайно, як це часто буває, планів було значно більше, ніж реальних можливостей і часу. Але дещо ми таки встигли побачити.

 Першою і найкоротшою нашою подорожжю була поїздка в печеру Петралона. Це місце знаходилось прямо під боком, неподалік від Неа Калікратії, де ми жили.

Греція. Передумови і планування.

 Отже, свою відпустку цього літа я провів в Греції. Це була моя перша туристична вилазка в Європу з часів, коли я перебрався на інший континент. Тому, в принципі, варіантів було багато і роботи непочатий край. Серед кандидатів найбільше виділялися - Іспанія, Португалія, Франція, Греція. Остання перемогла по кількох параметрах - давно туди хотілося, відносно недорого, порадили в турагентстві, як місце, де легко можна поєднати огляд цікавих місць із пасивним пляжним відпочинком.

Літаки і люди

 Знов, ніяк не дійду безпосередньо до Греції. Знов про літаки. І про людей. Але враження все з тієї ж останньої подорожі.
 Так от, - мене вже давно майже не дивує, як же може літак - така товста ковбаса з тоненькими крильцями-відростками, взагалі відриватись від землі, злітати та ще й відносно безпечно долати такі величезні відстані. А от те, що в кожному літаку все так пречудово обладнано для паління - мене просто вибиває з колії. Над кожним(!) рядом, а то і  кріслом, прямо поряд із суперважливим значком "пристебніть ремені" завжди є значок "палити  заборонено". І цей значок постійно горить. Біля туалету, в задній частині літака, я виявив дві(!) зручних висувних попільнички. В самому туалеті ще одна попільничка. А в деяких літаках я бачив попільнички вбудовані в кожний підлокітник крісла. Обов'язкове інформаційне повідомлення з інструкцією по користуванню ременями, кисневими масками і жилетами завжди містить в собі слова типу - "нагадуємо, що на цьому рейсі заборонено палити впродовж всього польоту"... Для мене, народженого 35 років назад, це по абсурдності вже випереджає ті "бородаті" примітки в інструкціях -  "в мікрохвильовці котів не сушити...", "годинник не кип'ятити..."
 А буквально ж не так давно, напевне(хоч мені це і важко уявити), та лампочка гасла і пасажири літака дружно закурювали після зльоту... :) Я це не до того, що палити добре чи безпесно для оточуючих, чи навіть приємно. Я це до того, що наскільки, все-таки, людина соціальна істота і підлегла впливу пропагандистської машини. При певній майстерності, настирності і доступі до важелів, з народних мас можна ліпити майже все, що завгодно, а коли треба, то можна навіть розвернути вектор в абсолютно протилежному напрямку і все нормально приживеться...

Над Європою

 Продовжуючи розповідь про мою грецьку відпустку, в модній хронології - задом наперед та вперемішку, хочу поділитися враженнями від польоту над Європою. Я, раптом, зрозумів, що вперше я лечу цими місцями вдень, при гарній погоді та ще й біля вікна. І був вражений - дуже гарно. Вражаючі рельєфи - гори, зелені рівнини, річки. При цьому, сама Греція, хоч і гориста, але виглядає досить пустельно, порівняно з її північними сусідами. На мій смак ці піски, пожухлі трави і низькорослі та колючі деревця-кущі все-таки трошки некомфортні. 

 З іншого боку - Альпи виглядають настільки дико і сурово, що взагалі неясно, як це все може досі існувати посеред цивілізованої і перенаселеної Європи. Коротше, я трошки підкорегував своє світобачення. :) Австрія і Німеччина - виявилися казково гарними. Як лялькові. Принаймні, з висоти польоту, їх зелені пагорби і лужки, лісочки, поля, розкреслені під лінійочку, так і закликають вивчити німецьку і стати арійцем. :)

Goodbye Греція

 Пару фоточок, зроблених із думкою про повернення із відпустки. На вулиці шоста ранку, ніч проведена в аеропорту, розставання... отакий, знайомий всім настрій. До побачення, Греція! А може і прощавай...

Більш світлі і оптимістичні фотки про нашу подорож до Греції будуть трошки пізніше, коли я висплюся після добового перельоту і розгребу термінові справи. 

Публічний транспорт - торонтівські оригінали

 Протягом досить тривалого періоду, проходячи через перехід однієї із станцій метро - Bathurst, я чув голосні звуки і дивувався, - так ніби хтось душить сороку, чи то сорока когось атакує, чи то просто щось десь серйозно зламалось... Аж, зрештою, побачив пояснення на стіні того ж  переходу:

На табличці написано, що ті страшні звуки, то спроба відлякати голубів, щоб вони не тусувались в переході і не "забруднювали" територію станції. Отаке оригінальне рішення використали в TTC (Toronto Transit Commission). 

 Втім, вони не тільки в цьому оригінали...

Плітки про сусідів

 Канадці, як мені здалося, значно частіше і легше знімаються з місця і переїзджають. Це стосується навіть не лише тих, хто орендує житло, але і тих, хто має власну квартиру чи будинок. Дехто вважає, що це притаманно північноамериканській ментальності загалом. І правда, часто північноамериканець, купивши хороший будинок, думає не про те, як в цьому будинку будуть жити його діти та онуки, а про те, як він цей будинок продасть через кілька років і купить більше, а потім і той на старості років продасть, а на виручені гроші буде мати забезпечену пенсію з "феррарі" і океанськими круїзами. Ну, але може це моє таке суб'єктивне враження - малувато я ще канадського хліба з'їв, щоб виносити авторитетні судження про всіх північноамериканців. :)

 Тим не менше, на вихідних, особливо в теплу пору року, можна спостерігати багато орендованих вантажівочок, в яких самі господарі перевозять свій крам на нове місце. Ось, як наприклад, минулих вихідних на нашій вуличці:

      Оті будки, з надписом Budget - то одна і з популярних фірм по оренді авто.

Еволюція чи мутація? :)

 Якщо кого привабила гучна тема, то відразу розчарую - це не про те, як в мене виросла третя рука, чи відкрилося всевидюще око на потилиці. Це я знов про свою перетерту транспортну тему. На цей раз, цвяхом розповіді є той факт, що я, позбувшись автомобіля, пішов ще далі і придбав собі велосипед. :)

Травневий рафтінг

 Визнаю, я не знав, чи знав та забув, що річка, яка протікає через столицю Канади, також називається Оттава. Тому, коли мене покликали на рафтінг на Оттаву, то я не відразу зрозумів куди це. Але погодився відразу - давно вже нікуди не вибирався, а активний відпочинок я поважаю особливо.

 

  Коротенько про те, як відбувалося все це діло, а також трошки фоток - під катом.

Землетрус

 А в нас сьогодні був землетрус. Заздалегідь ніхто нас не попереджав, принаймні шуму не було. Це був, здається, перший землетрус який я реально відчув і досить сильно. Звичайно, я подумав що це я так старію і ноги вже не тримають :) Лише через 20 хвилин хтось із співробітників побачив повідомлення в новинах.

 Сила землетрусу була в середньому 4.8 балів, а місцями і сильніша. Судячи із загального довідника, це досить сильний струс, щоб наробити тріщин на старих і не дуже міцних стінах. Отак і живемо, - майже як на пороховій бочці :)))

"Легенда" консульства Греції

 Ми ж тут тяжко працюємо, а не так як в Україні - вже другий тиждень нікого з українців навіть в онлайні не видно, "майовка" затягнулась :) А тим, хто добре працює, треба і відпочивати якісно. Коротше, виникла мені потреба зробити собі візу в Грецію. І, треба відмітити, Греція почала мене дивувати ще задовго до її відвідування.

GO-контроль

 Вчора мене, по справах, занесло в Міссіссагу і повертався додому досить пізно. Як завжди, скористався своїм улюбленим транспортом - GO-потягом. Вагони були майже порожні, поодинокі пасажири дрімали. Аж тут, раптом, довелося стати свідком того, про що я вже чув, але сам не бачив - контролер в потязі. :)

Весна колесить

 Весна в Канаді, а особливо в Торонто, відзначається не лише тим, що з під землі пробивається ніжно-зелена рослинність, а й тим, що буржуї викочують з гаражів свої Автомобілі - з великої букви А. І там є на що витріщатися - починаючи від просто дорогущих спортивних кабріолетів і закінчуючи раритетними цяцьками з 50-х років і вище...

Знову про автовласництво

 Ходили сьогодні на традиційний п'ятничний обід із ще двома співробітниками. Коли, чомусь, зайшла мова про власні автомобілі, виявилося, що у мене і в ще одного автомобілі вже стоять "на приколі" в гаражі, на умовах мінімальної страховки (50-100 доларів на рік) без права користування цим транспортним засобом. А третій якраз думає про те, щоб зіскочити із поточної страховки і, аналогічно, поставити своє авто в гараж.

 Що у нас спільного? 

 По-перше, всі ми працюємо в центрі міста і живемо також недалеко - в легкій доступності до публічного транспорту.

 По-друге, кожен з нас змушений рахувати гроші і зважати на свої місячні витрати. Не тому, що грошей зараз не вистачає, а тому, що треба думати про майбутнє.

 Всі троє - іммігранти. Україна. Мексика. Алжир. :)

Ризикова країна

 Знов-таки, в продовження теми про роботу... 

 Я ж потрошки, хоч і з неохотою, проходжу ті обов'язкові тренінги і поки що вибрав найкоротший курс - про корупцію і хабарництво. До речі, досить цікаво послухати, як все "схвачено" і як, насправді, все продумано, щоб засадити чи оштрафувати не лише заядлого корупціонера, а і того, хто не доклав достатньо зусиль, щоб якусь корупційну схемку розкрити. Тобто, наприклад, якщо хтось ніби і не знав про щось нелегальне, але, зважаючи на обставини, мусив запідозрити на основі навіть опосередкованих ознак і повідомити у відповідні органи - цілком може бути визнаний винним в корупції. Отак! :)

Робота не вовк... (2)

 В продовження про робочу обстановку в канадських колективах:

Після остаточного переведення нашої фірми під крило нового власника всі ми стали офіційно працівниками Оракл, а отже, повинні були пройти стандартний процес прийняття на роботу і ознайомлення із всіма корпоративними правилами та установками. Складовою цього процесу виявилось і обов'язкове проходження кількох тренінгів на такі теми як корупція, корпоративний етикет, хабарництво і, звичайно ж, пресловуте сексуальне утискання (sexual harassment).

 Звичайно ж, у нас всі нормальні люди і ніхто вищезгадані норми порушувати і не думає, але було приємно відмітити, що народ відноситься до цих тем з певною долею гумору і без забобонів. А помітив я це тому, що начувся про всякі неприємні історії, які траплялися в північноамериканському середовищі, коли, в цілком звичайній ситуації, у декого "зриває башту" і відбуваються всілякі спекуляційні звинувачення між співробітниками про утиски чи посягання.

 Коротше, це стало мені ще одним аргументом в користь того, що ніякої особливої замороченості в Канаді немає, можна жити і працювати.

P.S. До речі, вищезгаданий курс про "сексуальне утискання" чомусь відрізняється для канадських співробітників і тих, хто знаходиться в США. Канадський проходить всього-то півгодинки, а в Штатах курс аж дві години. Ми, звичайно, не пропустили можливості пожартувати в цьому плані над нашими "мериканськими" колегами на що отримали таку ж жартівливу відповідь, що у них просто вищі рівень стандартів і, відповідно, освіченості. :)

Робота не вовк...

Точно пам'ятаю, що ще будучи в Україні я переживав про те, як сильно в Канаді заставляють працювати. Ходили слухи, що тут жучать конкретно і просто так відлинювати і "курити бамбук" не вдасться. Я тоді ще запитував у місцевих (у Танчіка, в основному) про те, як у них це на роботі влаштовано. Вже і не пам'ятаю, що конкретно вона сказала, але в цілому заспокоїла - різниця з Україною невелика. :)

 Тепер, пожувавши трохи канадського хліба, я можу розповісти про певні свої враження та висновки.

Заклик до самоконтролю :)

Я, мабуть, уже хвалився, що в нас в офісі стоять пару автоматів із напоями та солодощами. Їх привабливість тим більша, бо в них все безкоштовно - просто натисни кнопочку :)

А сьогодні, біля цих автоматів, коли прийшов за своєю шоколадкою, я побачив ось таке:

Нас таки трошки присипало

Снігова веселуха

 Останні пару днів навколо тільки і розмов про сніговий шторм, що наближається до південного Онтаріо. В ніч з четверга на п'ятницю обіцяють близько тридцяти сантиметрів снігу, а потім ще п'тнядцять протягом дня. 

 Не дивлячись на те, що це таки буде серйозна проблемка, в багатьох аспектах, канадці відносяться до цього навіть з певною бравадою - от нарешті впізнаємо канадську зиму. І взагалі - є про що поговорити на офісній кухні. Багато хто готується не прийти завтра на роботу - працювати віддалено, тобто, з дому. Та що там казати - багато хто вже й сьогодні не прийшов на роботу, на всяк випадок :)

 Я відношуся до цього більш-менш спокійно, бо користуюсь публічним транспортом і ще не нажив собі "драйв-вея", який треба було би очищати від снігу. Тим не менше, на роботу завтра теж, мабуть, не піду... :)

 Ще більш спокійно до канадської зими відноситься один із моїх колег - імігрант із Челябінську. Йому місцеві -5С чи -10С все-одно зо курорт, він звичний до морозів -30С і я бачу його всю зиму в одній і тій же тоненькій курточці. Однак,  мені не зовсім зрозуміло до чого ж звикла філіпінська дівчина, яка, кілька днів назад, йшла мені назустріч. Я при цьому був закутаний у все що знайшов вдома теплого, бо на вулиці було -17С, а вона була одягнена в таку ж саму "челябінську" тоненьку курточку, при цьому ще й недбало розстебнуту...

Балконний проект

 Я вже і не пам'ятаю чому, але в один прекрасний весінній день мені прийшло в голову реалізувати проект із розряду "терпіння і труд все перетруть". В результаті, на жаль, вийшов проект - "не вмієш не берись" :)

 Коротше кажучи, я почав щодня, відразу по приходу з роботи, фотографувати вид з мого балкона - з однієї тієї ж точки і однаковими налаштуваннями на фотоапараті. Задумка була сумістити потім всі ці фотографії і склеїти їх у відео. Звичайно, я відразу підозрював, що без правильно встановленого штатива і т.д. в мене кадри будуть стрибати. Але я сподівався хоча б на грубий, але цікавий ефект. 

 Спочатку все йшло нормально. Звичайно, я не щодня фотографував - іноді забував, а іноді мене не було вдома. Потім, десь починаючи з листопада, на момент поки я приходив додому вже було занадто темно, щоб щось сфотографувати. Тому я робив деякі фотки вже вдень. А зимою взагалі на балкон не дуже хочеться виходити. Сумарно набралося 114 фотографій.

Що з цього вийшло - дивіться під катом, рекомендую повноекранний режим:

Фінансовий рік і "період застою"

 Для тих, хто вже встиг подумати, чого це нічого не дописується на цьому блозі - все нормально. Просто в мене тут такий собі "період застою". В зв'язку з мерзопакостністю погоди ніяких особливих подорожей і цікавостей нема. Та і певний стаж перебування на канадщині вже призводить до того, що майже все стало більш звичним, зручним і не викликає подиву.

 На роботі, на якій я вже працюю майже півтори роки, також все досить стабільно і іншу роботу я поки що не шукаю, тому ні похвалитися, ні пожалітися поки що нема про що.

 Хоча... дещо про роботу :

Сніжна канадська тема

 За час, що я тут плачу пресловуті канадські податки, я ще толком пресловутого канадського снігу не бачив. Щось інколи падає, але негусто, а потім ще й швидко зникає під дією теплої температури. Ага, теплої температури посеред пресловутої канадської зими, от тижня півтора назад було в районі +12 та +14, два дні підряд.
 Хоча ні, таки бачив толковий сніг і пробирався через кучугури - це ще коли в Кітченері-Ватерлу жив перші місяці. Хоча, я тоді і податків ще не платив, так що, як бачите - все по-чесному. :)

 Якщо говорити про прибирання снігу, то на основі того, що я бачив, можу зробити, що тут не так уже все і скрупульозно. Ніхто особливо не рветься все почистити. Мені здається, що відчутно видиміші результати після випадіння снігу і всякого обледеніння, досягається лише за рахунок того, що майже нема нічийної території. Все досить чітко розділено і розписано - хто кому скільки винен штрафу за неочищену доріжку і на кого подавати в суд за зламану на льоду руку.

 А, чого ж це я за цю сніжну тему взявся. От, недавно біля супермаркету побачив таку милу картину:

Масштаби вторгнення...

 Вчора цілий день просидів на тренінгу по розвитку кар'єри, - в цілому не дуже корисному, але нічого, можна послухати, зробити якісь висновки. Особисто для мене, цвях усієї програми відбувся прямо на початку, коли організаторша із сторони нашого HR вийшла, промовила вступне слово,  представила інструкторів і, зрештою, попросила: "Please, do not forget turn off your iPhones (eyeballing pause) and other devices..." (Що в моєму вільному перекладі прозвучало - Будь-ласка, не забудьте вимкнути свої айФони та інше барахло).
 І таки що?! Всі(~80%) дістали свої iPhones... :)

Все-таки вони інакші :)

 Ще вчора, 4 січня, ідучи на роботу по нашій маленькій вуличці, звернув увагу - всі як один викинули свої ялинки... ще всі такі свіжі, виглядають як куплені/зрубані 30-го грудня. Я майже впевнений, що в будинках, біля яких жива ялинка не валялась, використовують штучні.