Всі ж хоч трохи здогадуються, що великий відсоток нашої діяльності (в когось більший, в когось менший) керується не логічними і чіткими рішеннями, а емоційними, часто імпульсивними рішеннями... відчуття часто грають більшу роль ніж прагматичний розрахунок.
В моєму випадку, найчастіший приклад - це коли я ввечері, готуючись до сну, думаю про те, що завтра треба встати на півгодини раніше ніж зазвичай, щоб встигнути зробити деякі дрібні речі, на які вранці не вистачає часу і т.д. Наприклад, зробити невеличку ранкову фізкульт-зарядку чи подивитись ранкові новини, чи, в кінці-кінців, толком причесатись перед дзеркалом, а не а ліфті. все це звучить дуже просто, логічно і легко. Вранці думка про всю ту фігню сильно відрізняється і іноді не те що на півгодини раніше, а ще й довше проваляєшся.
