На минулих вихідних ми мали три дні для відпочинку. Понеділок був вихідним за рахунок того самого Victoria Day, який я пам'ятаю з минулого року. Мені раптом подумалось, що це, мабуть, найперше місцеве свято, яке я реально запам'ятав і навіть присвятив йому аж два пости 1 та 2. А ще я пам'ятаю скільки речей для мене тоді було невідомо, вперше, стрьомно... ех! Не те щоб я зараз був дуже стабільний та впевнений в собі, але все ж таки рутинні питання вже давно переважають.
Та, власне, я не заради лірики цей топік розпочав, а щоб розповісти, як ми їздили на французьку сторону, пізнавати географію та історію. А оця фразочка - "Je me souviens", в перекладі з французької - "Я пам'ятаю", дуже гарно підійшла до діла, бо це один із девізів провінції Квебек, відображений в тому числі і на їх автомобільних номерних знаках. Забігаючи наперед, скажу, що, судячи із тих місць, які ми побачили пам'ятати квебекцям є що. Їх архітектура, фортеці, церкви і храми дуже яскраво свідчать про насичену і цікаву історію, на мій погляд, значно глибшу і трагічнішу ніж історія їх хвацьких південних сусідів.