Знайомство з Грецією

 Тут в Торонто, а судячи по інформаційних слухах, то і у всій Канаді, в другій половині літа проходить якась неймовірна кількість різноманітних фестивалів. Можливо, вони проходили і раніше, але в другій половині літа вони мені якось особливо часто трапляться на очі.
 Більшість із них, я, звичайно, пропустив, як наприклад, Каррібану, основне дійство якої - парад в яскравих костюмах їх пір'я, проходило десь дві суботи назад, а я взагалі був на роботі.
 А от на минулих вихідних, був фестиваль грецької культури, а особливо грецької кухні і ми з Наталкою під приводом "миніколинікудинеходимвзагалініразу" туди поїхали. Проходив він, звичайно, в грецькому районі Торонто, основна вулиця якого називається Денфорт і офіційно дійство називалось "Смак Денфорта"... і ще додавалось - за підтримки "Безсмертних" (від творців фільму "300")... бойові сцени  і щось таке... власне я на ці батальні сцени більше всього і повівся :)

А що там було? Читайте далі :)

 
 Ми вийшли на вказаному метро і потрапили на ту саму вулицю Денфорт смак якої пропонувалось відчути. Вулиця була повністю перекрита для руху авто і з нашого краю її охороняв отакий поліцай:


Мені було не дуже "вдобно" його фоткати, але чувак реальний індус-сідх і в нього зшита чалма (чи як вона в нього там називається) з кольорами поліції і навіть причіплена кокарда - все як треба. :)



Далі, власне, ми зрозуміли чому фестиваль називався "Смак ..." - задумка полягала в тому, що всі ресторанчики на цій вулиці, а їх там таки дійсно багато, виставили назовні свої прилавки і продавали там зразки своїх наїдок по уявно зниженій ціні. Наїдки повинні були бути грецькими, але в мене все-таки склалось враження, що в основному на це було забито болт і східна кухня з всюдисущими х-тайцями таки переважала :)

Ще було багацько традиційних атракціонів, серед яких немалу долю займали кімнати страху. Ось цей дядько стояв біля однієї з таких і я не зовсім зрозумів чи то він там лякав когось чи то його трошки надмірно перелякали:



А ще там панувала якась кукурудзяна манія - всі люди на площі 2-3 кварталів тим чи іншим чином орудували кукурудзяними качанами. Хтось стояв в сторонці і, жуючи, згадував про далеку батьківщину:


А хтось змушений був приєднатись до ку-культури:



Власне я до качанів відношусь досить прохолодно, але Наталка таки впросила мене постояти в одній з черг і, мушу відмітити, отримане лакомство привело її в непідробно радісний стан:


Крім вегетаріанських, там були і більш кровожерливі стенди, вже більше наближені до грецької кухні, особливо беручи до уваги що заправляли там типові, на мій погляд, греки (який персонаж!):




Як вам цей заворожуючий рух? :)))

Просуваючись далі вулицями ми дійшли до місця, де повним ходом йшла підготовка до тих самих батальних сцен.



Передовий загін вже був на місці і перевіряв обладунки, а ми, очікуючи, поки із-за рогу з'являться шеренги легіонерів (чи як вони там у греків звались) вирішили трошки пофоткатись із тим що є:



А потім побігли до сцени займати місця в перших рядах. Як потім виявилось, можна було особливо не поспішати, бо штовханини не було :)
І ось, вони вийшли на сцену:


Крові особливої не було, але чувачки досить артистично відпрацювали і в масштабах того всього ми отримали задоволення від шоу:





А, щодо легіонів (чи як їх там у греків), то вони напевне по дорозі потрапили у засідку яких-небудь сарацинів і вчасно підтягнутись не встигли. Ну нічого, нам і без них було прикольно. Якщо є бажання, можна подивитись як це все приблизно проходило на відео:

Вживу, насправді, виглядало все краще. Принаймні ті дядьки, які на задньому фоні так цинічно займались своїми справами, не так кидались в очі. :)

А далі на сцену вийшла група, яка для нас з Наталкою стала, як неочікувано виявилось, цвяхом усієї програми дня. Це була танцювальна етнічна група... аматорсько-самодіяльна, напевне, але вони так прикольно задали жару і їх музичка в чомусь так нагадувала наші українські мотиви, що навіть такий пеньок як я, посміхався і пританцьовував.





І, власне, трошки відео зі звуком, щоб було зрозуміло:

А далі що... Вечоріло і ми направились додому. По-дорозі я ще встиг клацнути ту саму американську машинку з морозивом, яка роз'їжджає по парках і дитячих площадках і збирає біля себе дітвору. Вони всі приблизно однакові і спеціально розмальовані так незамислувато. Правда, тут на фотці не зовсім видно, що то машинка. Але ви мені повірте, а я колись фоткну краще.

Отакий був веселий пост. Наступний, мабуть, буде якийсь "заунивний" про правду матку і несправедливість на всій землі ;)