Про красу заморську

Мужик в магазине засмотрелся на блондинку с пышной грудью,

пока жена рассматривала платье.
Жена спокойно поворачивается к мужу:          

- Ну что, Сеня, стоила она тех проблем,         

которые у тебя сейчас будут?                       

 Пам'ятається, коли я тільки нагрянув на цей континент, я неодноразово намагався висловитись про вигляд і стиль одягу канадців а, зокрема і особливо, стосовно стану на ринку місцевих красунь. Відгуки мої були скептично-іронічні, що і не дивно, враховуючи фундаментально різний підхід до зовнішнього вигляду і поведінки на людях. Зараз моя думка вже сильно змінилась, а око призвичаїлось. Нижче опишу свої чисто суб'єктивні враження, без претензій на коректність чи особливу достовірність.

 

 Звичайно, перше, що кидається в очі - це те по чому зустрічають, по одягу, тобто. Ооооо, тут є про що поговорити. Навіть, якщо відкинути дрібні придирки стосовно певних дивних звичок і, само-собою, не звертати увагу на національно-релігійні особливості типу сарі, кімоно і паранджі, то я готовий висловитись по кількох предметах.

 По-перше, каблуки/підбори. Я маю на увазі саме високі каблуцяри. Тут каблуки одягають рідко, з якоюсь певною метою і ніби як з примусу. Натомість суперпопулярні туфлі в яких не те що каблука, там і підошва-то ледве вгадується - щось типу чешки, які натягуються на голу ногу при покупці і, таке враження по їх вигляду, що не знімаються з тієї ноги ні для чистки, ні для просушки, ні під час сну аж поки самі не розваляться і не зшелушаться з ноги. При тому, якщо ці чешки не зшелушились до зими, то холод не є достатньою причиною, щоб їх таки не доносити. Більше того, мабуть більшість з тих тапок саме зиму і не переживають, дякуючи рясним соляним посіванням стежок і доріг. В той самий день, коли тапки загубились в сугробі їх негайно заміняють "уггами" (всі ж знають що таке УГГИ?). Підозрюю, що одягаються вони так само на босу ногу. Далі історія з уггами повторює страшну долю тапок тільки в діаметрально протилежних сезонах. Коли влітку я бачу на комусь угги з явними білими соляними полосами-розводами я щоразу гадаю - чи то така забориста сіль, що від зими тримається чи то вже ноги так впріли? 

 Неправдою було би сказати, що каблуки тут не носять. Таки носять і в Торонто таких відносно багато. Перше місце, де можна спостерігати жінок (і мужиків теж, до речі) на високих підборах - це центр міста, в місцях скопичення крутих офісів і модних магазинів. Що би там не казали про рівність прав і можливостей між чоловіками і жінками в Канаді, але жінки все-таки стараються використовувати свої природні принади переваги в бізнесі, а чоловіки зовсім тому не заперечують. Іншими словами - Даунтаун Торонто насичений підтягнутими, гарно одягнутими жінками і з гарними зачісками і т.д.

 Другий випадок, коли можна спостерігати каблуки і не обов'язково в офісах - це в азіаток і трошки латиноамериканок. Азіатки, зокрема китайки - це, на мій погляд, законодавці моди і гламуру в Торонто. Завдяки тому, що їх дуже багато, їх можна розділити на три поведінкові групи і навіть розділених їх вистачає, щоб створювати стійкий візуальний фон.

 Перша група, зазвичай вже чуть трошки старші ніж молодиці - це такі робочі конячки, які вдягаються як попало, аби було зручно і практично. Їх можна зустріти в великих кількостях на зупинках неподалік від якихось промислових об'єктів, а заходячи в автобус вони часто починають щось їсти із судочка чи каструльки. Таке враження що вони їдять тому, що їдуть з однієї роботи на іншу, тому іншого шансу ніж в дорозі вони поїсти не матимуть.

 Друга група китайок - це студентки/школярки. Ці молоді особи також тримаються купками, але одягаються і поводять себе вже більше як канадки. Частіше навіть між собою розмовляють англійською. Коротше, підростаюче покоління майбутнього інтернаціонального мажоріті.

 А от третя група - це і є той самий гламурняк. Мені важко визначитись приїхали вони сюди у якості "хижачок", не плануючи особливо запрягатись в вози буржуйської промисловості, чи просто ростуть в таких сім'ях, але одягаються вони гарно і з викликом. При тому при всьому, що фігурки і загальна конституція в них досить тендітна і звабна - вони рідко схильні до повноти, зазвичай мають гарне, доглянуте і блискуче чорне волосся, такі собі наївні обличчя фарфорових китайських ляльок, то місцеві чоловіки часто не проти з ними познайомитись поближче. Крім того, ходять слухи, що вони ще не такі емансиповані як канадки і знають хто в сім'ї мусить носити штани.

 Ще є чорношкірі конкурсантки. Ну, тут, перепрошую за некоректність, я взагалі не маю до чого прихилитись. І в одязі і в поведінці вони видаються мені грубими, кричащими і незграбними. Асиміляції нуль, гнучкості нуль. За рідкими виключеннями, звичайно.

 Про місцевий жіночий одяг можна говорити ще досить багато і нудно, тому можна було би на цьому закінчити. Але я не можу не згадати про ще одну особливу одежинку мегапопулярну серед жінок - колготи. Так, вони тут повально ходять в колготах і якось забувають одягнути поверх спідницю чи інший верхній одяг. Я розумію, вся хвиля, мабуть, почалась із популярності т.зв. леггінсів, але мені чомусь здавалось, що то специфічна і тимчасова мода. Але тут прижилось. Я не можу сказати, що чоловіки мають бути сильно проти того, що жінки думають - раз колготи непрозорі, то це штани. Але мені просто цікаво, що вони самі думають одягаючи кругом і завжди ці сильно обтягуючі штуки. В принципі з таким самим успіхом можна пофарбувати себе фарбою нижче пояса і не вважати себе голою. Ну, ok... :)

 Перед тим як перейти від одягу до самих дівчат, ще маю зачепити проміжну тему - татушки. Ще ніде і ніколи я не бачив такої популярності і поширеності тату. Очевидно така популярність тату - це прямий наслідок того, що тут батькам не можна пороти своє чадо. В результаті, я підозрюю що кожен канадський підліток віком від 15 до 40 років по-любому має десь накрапаний малюнок на тілі. Я таким чином відрізняю іммігрантів від місцевих. Якщо стоїть індивід(ка), білий(а), не в колготах, в більш-менш пристойному взутті, причесаний(а), то шукай татушку. Знайшов - ймовірність 95%, що це вже народилося і виросло тут. Не знайшов, тоді висока ймовірність, що цю дитину привезли звідкись, де ще таки є можливість їх якось виховувати.

 Ну, нарешті добралися до тіла... ні, про тіло вже було... а про їх душі я нічого не знаю. Таки так... Я досі не знайомий із жодною канадкою. І навіть не розмовляв ні разу, якщо не враховувати рекрутерів і трошки по роботі. І то по роботі лише привіт-пока - якогось щонайменшого контакту встановити не вдається. Звичайно, в основному через мову. А як же - я не роблю татушки, не продаю косметику і не ношу великий кольоровий годинник. Отже налагодити контакт із аборигенкою можу лише сказавши щось розумне... А навіть сама розумна думка, сформульована з чотирьох слів в Present Indefinite вже не виглядатиме такою розумною. Ну то таке. Поки що розповім, які в мене враження про канадок базуючись лише візуальних спостережень зі сторони.

 А візуально вони виглядають приблизно так, як виглядають дівчата в якомусь селі західної України. І то не в неділю, коли наші дівчата йдуть до церкви причепурені, а просто в робочий день. Майже не використовують косметики, майже не слідкують за одягом, без особливого порядку із зачіскою, в колготах і тапках на босу ногу. З одного боку, вищезгадані китайки кладуть їх у всіх відношеннях. З іншого, якщо таки намагатись придивитись, то очевидні ті самі переваги, що і в селі. А перевага така - те що ти бачиш, то воно насправді і є. Тобто, якщо з під всього того проглядає здорова, натуральна симпатичність (а воно частенько так і є), то це вже таки дійсно гарна дівчина, яку не змогло зіпсувати все те, що її не прикрашає. Знов-таки, якщо вона носить бруднуватий непрасований одяг, волоче за собою неуявних розмірів рюкзачок, а нігті містять сліди нанесеного місяць тому чорного манікюрного лаку, то можна бути певним, що вона не планує готувати вам смачні трапези вдома, мити підлогу і застеляти ліжко. Зате... а що зате?.. Я поки що не знаю. :)

 В цілому ж можу зробити такий висновок - я до місцевого колориту вже звик і особливих претензій не маю. Подивтись тут є на що, просто треба трошки скорегувати кут зору. Розумом ще пам'ятаю, як одягаються і слідкують за собою майже виключно всі українські, а особливо столичні, дівчата, але, думаю, що як завітаю на Батьківщину, то буду трошки шокований в позитивному змісті слова.

На цьому словоблудство припиняю і перепрошую за надмірно довгий опус. А хто хоче знати більше подробиць  - запрошуйте мене в п'ятницю на кухіль пива. ;)