2011/11/24

Як воно буває

 А в нас вчора звільнили хлопчину-китайця з сусідньої команди девелоперів. Просто, швидко і безжалісно... Хоча наскільки безжалісно я не в курсі, але швидко - прийшов вранці на роботу, а йому тиц і все. Побачивши, що мене ця подія схвилювала, один із співробітників (він російськомовний) спробував заспокоїти мене і пояснив, що чувак нічого не хотів робити, був ненадійним членом команди, а натомість в груди себе сильно п'ятами бив. Мене це і заспокоїло і не дуже. Заспокоїло, бо по свідченнях виходить, що він був трошки неадекватний в контакті з іншими... Не дуже, бо я з ним пару раз перетинався по роботі і ніби нічого аж такого паршивого непомітив. :(
 Крім того, він був не на випробувальному строці вже, хоч і не старожилом ще. Це теж мене і схвилювало і не дуже. Схвилювало, бо виходить що розслаблятись не можна навіть після випробувального строку. Не дуже, бо принаймні я тепер про це знаю, попереджений - значить озброєний. :)

2 коментарі:

Vitalii Tsybulnyk сказав...

В Америцi випробувальний термiн - це чиста формальнiсть. Працiвника можуть звiльнити однаково легко i пiд час цього термiну, i 10 рокiв пiсля нього.
Я б сказав навiть навпаки, випробувальний термiн - це час, коли вiд тебе не можуть вимагати високоi продуктивностi i вагомих результатiв, коли тобi все показують и пояснюють, тобто час расслабона. Пiсля цього - ти повноцiнний спiвробiтник з усiма до тебе вимогами i очiкуваннями.

Unknown сказав...

Угу, виходить що так. Значить треба завжди "залишатись голодним" (с) Біллі :)