No. No. No. No. ... Yes!

 No. No. No. No. ... Yes! - саме так описується північноамериканський процес пошуку роботи в одній розумній книжці під назвою Якого кольору твій парашут? Книжка таки дійсно непогана і в ній не тільки розповідається про те, як ефективно шукати роботу в умовах північноамериканського ринку праці, але ще і розтолковує по поличках як шукачу жити весь  цей час, як не впадати в паніку, депресію і тому подібні негативні настрої. І це дуже важливий аспект, бо шукати роботу тут можна і півроку, і рік, і більше. А буржуйське суспільство зав'язане на баблі, - маєш бабло - живеш добре, не маєш бабла - переживаєш. От тому-то в американських фільмах ми іноді бачили епізоди, що народ при втраті роботи викидався з вікна, або принаймні втрачав все - в нього відразу чомусь забирали будинок, відбирали автомобіль і т.д. Ланцюжок робота-гроші-добробут тут дуже і дуже міцний.

 Так до чого це я все веду? А до того, що Наталка, нарешті, знайшла роботу, таку, яку шукала і на хорошу позицію! Так, вона, нарешті, почула те саме "YES!" від одного із роботодавців - відомого канадського банку. Все прокрутилось, майже як завжди, швидко і неочікувано. Ось ще лише на початку цього тижня в усі боки розлітались її резюме і супровідні листи, а в наступний понеділок вона вже має перший робочий день в офісі.

 Вона дуже рада. І я дуже радий за неї. І справа навіть не в тому, що вона почне заробляти якусь копійчину, а втому, що вона тепер теж вливається в рух, що її перестануть мучити моральні сумніви про тотальну профнепридатність і всякого такого роду фігня, яка, повірте, прудко лізе в голову кожному джобхантеру, скільки б розумних книжок про це він не прочитав.

 Особливих подробиць поки що відкривати не буду. Думаю, скоро, Наталка сама розповість її перші враження про нову роботу і цікаві деталі. А я її розповідь тут постараюсь опублікувати.