Автомобільна непостійність

 Завдяки моїй експериментальній, тимчасовій(?) відмові від власного авто, доводиться користуватись різними рентованими автомобілями - якісь беру на пару днів, якісь на деньок, а буває що і на годинку-дві. В моїй автовласницькій біографії і так не було автомобілів, які б протримались довше 2 років, а тут, при такому користуванні, взагалі потік перед очима мелькає. В результаті, поступово притупляється відчуття, коли відносишся до автомобіля як до чогось персонального, а просто користуюсь як засобом пересування - заскочив в пункті А, на скору руку поправив дзеркала, окинув оком основні елементи керування і вперед до пункту Б. :)
 Проте, як і більшість чоловіків, інтерес і захоплення технікою все-таки не полишає свого чільного місця, а тому всі ці автомобілі залишають якісь враження і, щоб не пропало, хочу поділитись цими враженнями.



 Незамислувато, просто перерахую, може не всі, але ті, що пам'ятаю, наприклад в порядку спадання розміру - спочатку більші "круті" машини, потім менші і ще менші... Отже:

1. Мінівен Dodge Grand Caravan - найбільша з тих що я їздив, упускаючи досвід водіння вантажівки, який я згадував отут.

 Не дивлячись на те, що машина зовні виглядає досить топорно і невитончено, а репутація в них далеко не молодіжно-енергійна, я отримав величезне задоволення від користування. Зокрема, екземпляр на якому я їхав був призначений для вантажних перевезень, тобто з демонтованими задніми сидіннями. Так от, внутрішній простір - супер. Цілком собі можна встати, пригнувшись, пройти між сидіннями і вийти через задні двері. Не зважаючи на розмір та масу - двигун справляється чудово і зовсім нема відчуття неповороткості на дорозі. Плюс всякі прибамбаси всередині, першопочатково націлені на практичність і хазяйновитість, - одних тільки "прикурювачів", тобто сокетів для зовнішнього живлення, я нарахував штук п'ять по салону. А ще ж всякі шухлядки, відділення, гачечки і заглиблення. Один з найцінніших досвідів, який, можливо, зробить мою наступну машину саме мінівеном.

2. Доводилось їздити на Chevrolet Malibu та Impala. Ставлю їха разом, бо особливо не помітив різниці в розмірах і характеристиках (хоча Impala, все-таки, вважається більшою і дорожчою). Обидва "чемодани" досить непогано напаковані із якоюсь заточкою на просторий і свого роду розкішний салон для заможних пенсіонерів. Потужні і ненажерливі двигуни, м'який рух і ізоляція від негараздів дорожнього покриття. Таким чином, ніби і керованість є, і їде непогано, але задоволення якесь не таке - дорога не відчувається, особливо при маневрах. А от стати на рівну трасу із включеним круїз-контролем і шпарити кілометрів 300-500 - легко. Чотири чоловіка, включаючи водія, всередині почувається просторо, як в кімнаті. Багажник - просто величезного розміру, в дальніх кутках цілком можуть завестись і павуки і миші :)

3. Одного разу мені потрібна була автівка з великим багажником, а "шеврольотів" в наявності не було. Тоді мені підсунули Chrysler 300c в люксовій комплектації.

 Ефектне авто, хоча декому і не подобається його дещо брутальна зовнішність. Його "тупий" високий передок легко запам'ятовується і розпізнається на дорозі. Завдяки такій формі, до речі, коли сидиш за кермом, то з місця водія видно передній край капота. В принципі, мені це чомусь подобалось.

Скажу відразу, не дивлячись на всі понти, дорожні якості мене зовсім не вразили. От ніби все нічого-так, приємний шкіряний салон, все світиться і блимає, комплектація на висоті, а в результаті якось не дуже. І їсть невиправдано багато бензину. Враження таке, ніби осідлав потужного і яскравого бичка - всі тебе бояться, але якщо їхати, а не понтуватися то краще все-таки на конику :) І, зрештою, виявилось, що багажник в нього зовсім невеликий, ні в яке порівняння з Chevrolet-ами з попереднього пункту.

4. Далі йдуть середнячки, розмір який я не цілком можу впорядкувати, але тим не менше. Катався на Hyundai Elantra. Оця машинка мене приємно вразила. Я від неї нічого такого не очікував, а виявилось, що машинка супер. Ті порівняно невеличкі, але дуже вдалі двигуни об'ємом 1.8л (148 к.с.) дуже і дуже пристойно відпрацьовують спожитий бензин і в цілому драйв виходить надзвичайно приємний і динамічний. А якщо додати до цього додати експресивну зовнішність, модерний інтер'єр і напакованість сучасними технологіями, то виходить дуже приваблива і конкурентна комбінація в цьому класі. Одним словом - рекомендую.

5. А далі йде Honda Insight - гібридний автомобіль, що дозволяє економити паливо використовуючи допоміжний електродвигун. Хе-хе, ну що сказати... Автомобіль таки дійсно економічний - після кількох сотень не дуже економної їзди середній розхід пального був десь 4.5л на сотню км. Всередині все зроблено дуже футуристично і в чомусь незвично. Те саме можна сказати і про зовнішній дизайн. При тому велика увага приділяється практичності авто. Тобто, не беручи до уваги додаткові розходи при придбанні і обслуговуванні, можна сказати що авто збереже вашу копійку і задовольнить всі ваші потреби при поїздках за продуктами в супермаркет. Але на понтову вечірку з пацанами я би на цьому авто їхати не радив, якщо є хоч найменша амбіція в кінці підвезти "Королеву Балу" додому... :)

6. Toyota Corolla - самий справжній представник середнячкового класу. Якщо порівнювати з автокласом українського сьогодення - це машина Daewoo Lanos. З певною долею наближення я можу сказати, що в Канаді Короллу купують ті, для кого машина виключно тільки засіб пересування, який купується за невеликі гроші і планується, що машина відпрацює ті гроші вдесятеро, від'їздивши 25 років і ні разу не крякнувши. І вони таки їздять і не крякають, - дійсно надійні і витривалі машинки. Справедливості заради варто сказати, що сюди ж відносяться і Honda Civic.

  Не дивлячись на цей, не дуже яскравий опис, машина залишає по собі приємні враження. Користуючись нею відчуваєш, що в цій автівці інженери використовують десятиліттями випробувані і надійні підходи, будуючи саме те, що очікується від цієї моделі - надійність, не претендуючи на якісь неординарні чи ризикові новації. 

7. Chevrolet Cruze - це якраз той випадок, де американська машина була створена з претензією на свіжий дизайн, як зовнішній, так і внутрішній. Дизайн таки вийшов непоганий, але по користувацьким характеристикам все-одно не дотягнули до тієї ж "старушки" Королли. Порівнюючи Круз із Короллою я би вийшов в загальному рахунку на нічию, навіть ціна дуже схожа. Втім, зрештою, знаючи загальний тренд, таки надав би перевагу хваленій японській якості. А може й ні...

8. Переходимо до "малишів". Toyota Yaris - тут справедливі практично всі ті самі слова, що і про Toyota Corolla, але дизайн все-таки більш неординарний, бо і розрахований на менш консервативних їздоків. Втім, програючи Короллі в розмірі, Яріс не дуже дешевший в ціні, тому, мабуть, я би на сторону малютки не схилився. В іншому так само надійне і досить економічне створіння.

9. Fiat 500 - мав не дуже багато часу на ньому покататися, це був мій пробний заїзд в сервісі Autoshare.

 Що тут сказати? Машинка з шармом, італьянець все-таки - відродження славного минулого. Нічого поганого ніби сказати не можу, але в цілому складається враження, що понт є, а толку мало. Цю машинку можна купувати лише на емоціях і то не з того діапазону, який би я сильно виправдовував. Хоча ні, можна було би купувати і так і так якби не трошки занадто задерта ціна. І ще, як на мене, вона, на відміну від того ж таки Яріса, все-таки трошки випадає з списку чоловічих автомобілів і всім свої видом фліртує з водіями жіночої статі. Якщо мені особисто захотілось би чогось такого, то я би однозначно надав перевагу Mini Cooper, навіть враховуючи що там ціна ще значно вища.

10. Ну і найменший представник ряду - smart fortwo. Їздив на ньому кілька разів, користуючись послугами сервісу Car2Go. Досить детально враження від автомобіля я описував в пості про сервіс - тут.

Тут же зауважу, що в контексті цього авто, говорити про практичність досить важко, навіть не дивлячись на те, що в умовах великого мегаполісу певні переваги таки є. Такий козир як економічність я теж на стіл викласти не можу - реальні значення середнього розходу палива я не знаю, не мав нагоди поміряти. З точки зору водійської - враження досить позитивні, але трохи дратує коробка передач, яка дуже відчутно перемикається. Втім, думаю, то не стільки проблема самої коробки, скільки чутливість автомобіля такої малої маси і розміру. Я переконаний, що при щоденному користуванні можна до коробки приноровитись, задаючи правильне прискорення педаллю газу. Підсумовуючи, хочу відмітити, що при всіх своїх сумнівних характеристиках, smart все-одно умудрився залишити про себе позитивні і яскраві відчуття - щось в ньому є.

***
Ось, в принципі і все на сьогодні. Список вийшов не такий вже й довгий - всього 11 моделей, але ж це лише за 3 місяці. Як набереться ще достатньо нових вражень, то відразу відпишусь. ;)