Робота не вовк... (2)

 В продовження про робочу обстановку в канадських колективах:

Після остаточного переведення нашої фірми під крило нового власника всі ми стали офіційно працівниками Оракл, а отже, повинні були пройти стандартний процес прийняття на роботу і ознайомлення із всіма корпоративними правилами та установками. Складовою цього процесу виявилось і обов'язкове проходження кількох тренінгів на такі теми як корупція, корпоративний етикет, хабарництво і, звичайно ж, пресловуте сексуальне утискання (sexual harassment).

 Звичайно ж, у нас всі нормальні люди і ніхто вищезгадані норми порушувати і не думає, але було приємно відмітити, що народ відноситься до цих тем з певною долею гумору і без забобонів. А помітив я це тому, що начувся про всякі неприємні історії, які траплялися в північноамериканському середовищі, коли, в цілком звичайній ситуації, у декого "зриває башту" і відбуваються всілякі спекуляційні звинувачення між співробітниками про утиски чи посягання.

 Коротше, це стало мені ще одним аргументом в користь того, що ніякої особливої замороченості в Канаді немає, можна жити і працювати.

P.S. До речі, вищезгаданий курс про "сексуальне утискання" чомусь відрізняється для канадських співробітників і тих, хто знаходиться в США. Канадський проходить всього-то півгодинки, а в Штатах курс аж дві години. Ми, звичайно, не пропустили можливості пожартувати в цьому плані над нашими "мериканськими" колегами на що отримали таку ж жартівливу відповідь, що у них просто вищі рівень стандартів і, відповідно, освіченості. :)

Робота не вовк...

Точно пам'ятаю, що ще будучи в Україні я переживав про те, як сильно в Канаді заставляють працювати. Ходили слухи, що тут жучать конкретно і просто так відлинювати і "курити бамбук" не вдасться. Я тоді ще запитував у місцевих (у Танчіка, в основному) про те, як у них це на роботі влаштовано. Вже і не пам'ятаю, що конкретно вона сказала, але в цілому заспокоїла - різниця з Україною невелика. :)

 Тепер, пожувавши трохи канадського хліба, я можу розповісти про певні свої враження та висновки.

Заклик до самоконтролю :)

Я, мабуть, уже хвалився, що в нас в офісі стоять пару автоматів із напоями та солодощами. Їх привабливість тим більша, бо в них все безкоштовно - просто натисни кнопочку :)

А сьогодні, біля цих автоматів, коли прийшов за своєю шоколадкою, я побачив ось таке:

Нас таки трошки присипало

Снігова веселуха

 Останні пару днів навколо тільки і розмов про сніговий шторм, що наближається до південного Онтаріо. В ніч з четверга на п'ятницю обіцяють близько тридцяти сантиметрів снігу, а потім ще п'тнядцять протягом дня. 

 Не дивлячись на те, що це таки буде серйозна проблемка, в багатьох аспектах, канадці відносяться до цього навіть з певною бравадою - от нарешті впізнаємо канадську зиму. І взагалі - є про що поговорити на офісній кухні. Багато хто готується не прийти завтра на роботу - працювати віддалено, тобто, з дому. Та що там казати - багато хто вже й сьогодні не прийшов на роботу, на всяк випадок :)

 Я відношуся до цього більш-менш спокійно, бо користуюсь публічним транспортом і ще не нажив собі "драйв-вея", який треба було би очищати від снігу. Тим не менше, на роботу завтра теж, мабуть, не піду... :)

 Ще більш спокійно до канадської зими відноситься один із моїх колег - імігрант із Челябінську. Йому місцеві -5С чи -10С все-одно зо курорт, він звичний до морозів -30С і я бачу його всю зиму в одній і тій же тоненькій курточці. Однак,  мені не зовсім зрозуміло до чого ж звикла філіпінська дівчина, яка, кілька днів назад, йшла мені назустріч. Я при цьому був закутаний у все що знайшов вдома теплого, бо на вулиці було -17С, а вона була одягнена в таку ж саму "челябінську" тоненьку курточку, при цьому ще й недбало розстебнуту...

Балконний проект

 Я вже і не пам'ятаю чому, але в один прекрасний весінній день мені прийшло в голову реалізувати проект із розряду "терпіння і труд все перетруть". В результаті, на жаль, вийшов проект - "не вмієш не берись" :)

 Коротше кажучи, я почав щодня, відразу по приходу з роботи, фотографувати вид з мого балкона - з однієї тієї ж точки і однаковими налаштуваннями на фотоапараті. Задумка була сумістити потім всі ці фотографії і склеїти їх у відео. Звичайно, я відразу підозрював, що без правильно встановленого штатива і т.д. в мене кадри будуть стрибати. Але я сподівався хоча б на грубий, але цікавий ефект. 

 Спочатку все йшло нормально. Звичайно, я не щодня фотографував - іноді забував, а іноді мене не було вдома. Потім, десь починаючи з листопада, на момент поки я приходив додому вже було занадто темно, щоб щось сфотографувати. Тому я робив деякі фотки вже вдень. А зимою взагалі на балкон не дуже хочеться виходити. Сумарно набралося 114 фотографій.

Що з цього вийшло - дивіться під катом, рекомендую повноекранний режим:

Фінансовий рік і "період застою"

 Для тих, хто вже встиг подумати, чого це нічого не дописується на цьому блозі - все нормально. Просто в мене тут такий собі "період застою". В зв'язку з мерзопакостністю погоди ніяких особливих подорожей і цікавостей нема. Та і певний стаж перебування на канадщині вже призводить до того, що майже все стало більш звичним, зручним і не викликає подиву.

 На роботі, на якій я вже працюю майже півтори роки, також все досить стабільно і іншу роботу я поки що не шукаю, тому ні похвалитися, ні пожалітися поки що нема про що.

 Хоча... дещо про роботу :

Сніжна канадська тема

 За час, що я тут плачу пресловуті канадські податки, я ще толком пресловутого канадського снігу не бачив. Щось інколи падає, але негусто, а потім ще й швидко зникає під дією теплої температури. Ага, теплої температури посеред пресловутої канадської зими, от тижня півтора назад було в районі +12 та +14, два дні підряд.
 Хоча ні, таки бачив толковий сніг і пробирався через кучугури - це ще коли в Кітченері-Ватерлу жив перші місяці. Хоча, я тоді і податків ще не платив, так що, як бачите - все по-чесному. :)

 Якщо говорити про прибирання снігу, то на основі того, що я бачив, можу зробити, що тут не так уже все і скрупульозно. Ніхто особливо не рветься все почистити. Мені здається, що відчутно видиміші результати після випадіння снігу і всякого обледеніння, досягається лише за рахунок того, що майже нема нічийної території. Все досить чітко розділено і розписано - хто кому скільки винен штрафу за неочищену доріжку і на кого подавати в суд за зламану на льоду руку.

 А, чого ж це я за цю сніжну тему взявся. От, недавно біля супермаркету побачив таку милу картину:

Масштаби вторгнення...

 Вчора цілий день просидів на тренінгу по розвитку кар'єри, - в цілому не дуже корисному, але нічого, можна послухати, зробити якісь висновки. Особисто для мене, цвях усієї програми відбувся прямо на початку, коли організаторша із сторони нашого HR вийшла, промовила вступне слово,  представила інструкторів і, зрештою, попросила: "Please, do not forget turn off your iPhones (eyeballing pause) and other devices..." (Що в моєму вільному перекладі прозвучало - Будь-ласка, не забудьте вимкнути свої айФони та інше барахло).
 І таки що?! Всі(~80%) дістали свої iPhones... :)

Все-таки вони інакші :)

 Ще вчора, 4 січня, ідучи на роботу по нашій маленькій вуличці, звернув увагу - всі як один викинули свої ялинки... ще всі такі свіжі, виглядають як куплені/зрубані 30-го грудня. Я майже впевнений, що в будинках, біля яких жива ялинка не валялась, використовують штучні.