Весна колесить

 Весна в Канаді, а особливо в Торонто, відзначається не лише тим, що з під землі пробивається ніжно-зелена рослинність, а й тим, що буржуї викочують з гаражів свої Автомобілі - з великої букви А. І там є на що витріщатися - починаючи від просто дорогущих спортивних кабріолетів і закінчуючи раритетними цяцьками з 50-х років і вище...

Знову про автовласництво

 Ходили сьогодні на традиційний п'ятничний обід із ще двома співробітниками. Коли, чомусь, зайшла мова про власні автомобілі, виявилося, що у мене і в ще одного автомобілі вже стоять "на приколі" в гаражі, на умовах мінімальної страховки (50-100 доларів на рік) без права користування цим транспортним засобом. А третій якраз думає про те, щоб зіскочити із поточної страховки і, аналогічно, поставити своє авто в гараж.

 Що у нас спільного? 

 По-перше, всі ми працюємо в центрі міста і живемо також недалеко - в легкій доступності до публічного транспорту.

 По-друге, кожен з нас змушений рахувати гроші і зважати на свої місячні витрати. Не тому, що грошей зараз не вистачає, а тому, що треба думати про майбутнє.

 Всі троє - іммігранти. Україна. Мексика. Алжир. :)

Ризикова країна

 Знов-таки, в продовження теми про роботу... 

 Я ж потрошки, хоч і з неохотою, проходжу ті обов'язкові тренінги і поки що вибрав найкоротший курс - про корупцію і хабарництво. До речі, досить цікаво послухати, як все "схвачено" і як, насправді, все продумано, щоб засадити чи оштрафувати не лише заядлого корупціонера, а і того, хто не доклав достатньо зусиль, щоб якусь корупційну схемку розкрити. Тобто, наприклад, якщо хтось ніби і не знав про щось нелегальне, але, зважаючи на обставини, мусив запідозрити на основі навіть опосередкованих ознак і повідомити у відповідні органи - цілком може бути визнаний винним в корупції. Отак! :)

Робота не вовк... (2)

 В продовження про робочу обстановку в канадських колективах:

Після остаточного переведення нашої фірми під крило нового власника всі ми стали офіційно працівниками Оракл, а отже, повинні були пройти стандартний процес прийняття на роботу і ознайомлення із всіма корпоративними правилами та установками. Складовою цього процесу виявилось і обов'язкове проходження кількох тренінгів на такі теми як корупція, корпоративний етикет, хабарництво і, звичайно ж, пресловуте сексуальне утискання (sexual harassment).

 Звичайно ж, у нас всі нормальні люди і ніхто вищезгадані норми порушувати і не думає, але було приємно відмітити, що народ відноситься до цих тем з певною долею гумору і без забобонів. А помітив я це тому, що начувся про всякі неприємні історії, які траплялися в північноамериканському середовищі, коли, в цілком звичайній ситуації, у декого "зриває башту" і відбуваються всілякі спекуляційні звинувачення між співробітниками про утиски чи посягання.

 Коротше, це стало мені ще одним аргументом в користь того, що ніякої особливої замороченості в Канаді немає, можна жити і працювати.

P.S. До речі, вищезгаданий курс про "сексуальне утискання" чомусь відрізняється для канадських співробітників і тих, хто знаходиться в США. Канадський проходить всього-то півгодинки, а в Штатах курс аж дві години. Ми, звичайно, не пропустили можливості пожартувати в цьому плані над нашими "мериканськими" колегами на що отримали таку ж жартівливу відповідь, що у них просто вищі рівень стандартів і, відповідно, освіченості. :)

Робота не вовк...

Точно пам'ятаю, що ще будучи в Україні я переживав про те, як сильно в Канаді заставляють працювати. Ходили слухи, що тут жучать конкретно і просто так відлинювати і "курити бамбук" не вдасться. Я тоді ще запитував у місцевих (у Танчіка, в основному) про те, як у них це на роботі влаштовано. Вже і не пам'ятаю, що конкретно вона сказала, але в цілому заспокоїла - різниця з Україною невелика. :)

 Тепер, пожувавши трохи канадського хліба, я можу розповісти про певні свої враження та висновки.

Заклик до самоконтролю :)

Я, мабуть, уже хвалився, що в нас в офісі стоять пару автоматів із напоями та солодощами. Їх привабливість тим більша, бо в них все безкоштовно - просто натисни кнопочку :)

А сьогодні, біля цих автоматів, коли прийшов за своєю шоколадкою, я побачив ось таке:

Нас таки трошки присипало

Снігова веселуха

 Останні пару днів навколо тільки і розмов про сніговий шторм, що наближається до південного Онтаріо. В ніч з четверга на п'ятницю обіцяють близько тридцяти сантиметрів снігу, а потім ще п'тнядцять протягом дня. 

 Не дивлячись на те, що це таки буде серйозна проблемка, в багатьох аспектах, канадці відносяться до цього навіть з певною бравадою - от нарешті впізнаємо канадську зиму. І взагалі - є про що поговорити на офісній кухні. Багато хто готується не прийти завтра на роботу - працювати віддалено, тобто, з дому. Та що там казати - багато хто вже й сьогодні не прийшов на роботу, на всяк випадок :)

 Я відношуся до цього більш-менш спокійно, бо користуюсь публічним транспортом і ще не нажив собі "драйв-вея", який треба було би очищати від снігу. Тим не менше, на роботу завтра теж, мабуть, не піду... :)

 Ще більш спокійно до канадської зими відноситься один із моїх колег - імігрант із Челябінську. Йому місцеві -5С чи -10С все-одно зо курорт, він звичний до морозів -30С і я бачу його всю зиму в одній і тій же тоненькій курточці. Однак,  мені не зовсім зрозуміло до чого ж звикла філіпінська дівчина, яка, кілька днів назад, йшла мені назустріч. Я при цьому був закутаний у все що знайшов вдома теплого, бо на вулиці було -17С, а вона була одягнена в таку ж саму "челябінську" тоненьку курточку, при цьому ще й недбало розстебнуту...

Балконний проект

 Я вже і не пам'ятаю чому, але в один прекрасний весінній день мені прийшло в голову реалізувати проект із розряду "терпіння і труд все перетруть". В результаті, на жаль, вийшов проект - "не вмієш не берись" :)

 Коротше кажучи, я почав щодня, відразу по приходу з роботи, фотографувати вид з мого балкона - з однієї тієї ж точки і однаковими налаштуваннями на фотоапараті. Задумка була сумістити потім всі ці фотографії і склеїти їх у відео. Звичайно, я відразу підозрював, що без правильно встановленого штатива і т.д. в мене кадри будуть стрибати. Але я сподівався хоча б на грубий, але цікавий ефект. 

 Спочатку все йшло нормально. Звичайно, я не щодня фотографував - іноді забував, а іноді мене не було вдома. Потім, десь починаючи з листопада, на момент поки я приходив додому вже було занадто темно, щоб щось сфотографувати. Тому я робив деякі фотки вже вдень. А зимою взагалі на балкон не дуже хочеться виходити. Сумарно набралося 114 фотографій.

Що з цього вийшло - дивіться під катом, рекомендую повноекранний режим:

Фінансовий рік і "період застою"

 Для тих, хто вже встиг подумати, чого це нічого не дописується на цьому блозі - все нормально. Просто в мене тут такий собі "період застою". В зв'язку з мерзопакостністю погоди ніяких особливих подорожей і цікавостей нема. Та і певний стаж перебування на канадщині вже призводить до того, що майже все стало більш звичним, зручним і не викликає подиву.

 На роботі, на якій я вже працюю майже півтори роки, також все досить стабільно і іншу роботу я поки що не шукаю, тому ні похвалитися, ні пожалітися поки що нема про що.

 Хоча... дещо про роботу :