Український фестиваль на Блурі - 2013

 От іноді читаю в чийомусь блозі опис чудового свята і як там хтось чудово відпочив, і які там були захоплюючі розваги, або приїжджав такий-то відомий співак... не знаю як хто, а я іноді думаю - а що ж ти, зараза, про те не маякнув наперед? Я ж би і сам залюбки на те все подивився! :)

Коротше, як хто не знав, але кому цікаво, то ось оголошення:

П.С. Звиняйте за нечітку якість, фоткав у метро, буквально на ходу.

Здається, почалося...

 У нас тут почалося... Дощики. Вони ще такі літні - теплі і рясні, але вже з натяком. А знаєте чим ще відрізняються літній дощ від всіх інших? Люди виходять на балкони на нього подивитись. Не всі, але помітно, що багато хто - виходять і зачаровано дивляться, глибоко дихають. І я теж. :)

Я і на літній дощ подивитися люблю і на людей, які стоять на балконах. Так-так, я все ще слідкую за сусідами. :) Пам'ятаєте, я розповідав про своїх сусідів на поверсі? От фотка-свідчення про одного з персонажів. Вгадайте, про кого з них? :)

Калькулятор

  Час біжить і ось багато моїх знайомих, котрі приїхали в Канаду раніше мене, починають говорити про подачу документів на громадянство. Для когось це довгоочікувана мета, для когось засіб вільного пересування по світу, а є і такі для кого це просто формальність - їм і без паспорта добре живеться.

 Тим не менше, для того, щоб отримати канадське громадянство, треба виконати ряд вимог. Недавно, наприклад, в результаті зміни закону, додалась необхідність здати тест на англійську мову. Кажуть, він не дуже складний і легко здається тими, хто взагалі намагався інтегруватися в місцеве суспільство. Однак, це коштує грошей - приблизно $150 + податки. За моїми власними підрахунками, це нововведення прокручує додаткові $30-$35 мільйонів(!) в економіці країни. Ось Вам економічна сила законодавства.

Греція. Метеора і Олімп

 У випадку із Метеорою і Олімпом було відразу зрозуміло, що включити їх обох в одноденну поїздку - себе обманути. Усі відгуки туристів, які можна знайти в Інтернеті, наперебій стверджують - на Метеору треба виділити окремий день, а олімп взагалі не кожному шмаркачу по-силах.

 З іншого боку, відпустка в нас була не безрозмірна і була сильна підозра, що поїхавши лише в Метеора і пропустивши Олімп, до останнього вже руки не дійдуть. Тому, план був скорегований в сторону економії часу - більш раннього виїзду і експрес сніданку на ходу.

Отак ми їхали до Каламбаки:

Греція. Арідея та Едесса.

 Загалом кажучи, я не знаю точно, чому однією із подорожей став саме цей напрямок. В туристичних буклетах сказано, що Арідея це один із центрів гірського та лікувально-оздоровчого туризму, відомий своїми термальними джерелами. Едесса ж, славиться своїми мальовничими водоспадами і туристичним ярмарком...

 Якщо подумати - ні те, ні друге не є такими вже привабливими пунктами в рамках Греції, яка щедро наділена усілякими древніми храмами, історичними і навіть легендарними місцями, не говорячи про мальовничі узбережжя, острови і т.д. і т.п. Але це була гарна можливість відвідати відразу дві туристичні точки за одну поїздку та і знаходились вони відносно недалеко. Тому ми поїхали і зовсім про це не пошкодували. :)

Греція. Печера Петралона.

 Як я вже казав, ми намагалися трошки поїздити по околицях, подивитися чогось цікавого. Звичайно, як це часто буває, планів було значно більше, ніж реальних можливостей і часу. Але дещо ми таки встигли побачити.

 Першою і найкоротшою нашою подорожжю була поїздка в печеру Петралона. Це місце знаходилось прямо під боком, неподалік від Неа Калікратії, де ми жили.

Греція. Передумови і планування.

 Отже, свою відпустку цього літа я провів в Греції. Це була моя перша туристична вилазка в Європу з часів, коли я перебрався на інший континент. Тому, в принципі, варіантів було багато і роботи непочатий край. Серед кандидатів найбільше виділялися - Іспанія, Португалія, Франція, Греція. Остання перемогла по кількох параметрах - давно туди хотілося, відносно недорого, порадили в турагентстві, як місце, де легко можна поєднати огляд цікавих місць із пасивним пляжним відпочинком.

Літаки і люди

 Знов, ніяк не дійду безпосередньо до Греції. Знов про літаки. І про людей. Але враження все з тієї ж останньої подорожі.
 Так от, - мене вже давно майже не дивує, як же може літак - така товста ковбаса з тоненькими крильцями-відростками, взагалі відриватись від землі, злітати та ще й відносно безпечно долати такі величезні відстані. А от те, що в кожному літаку все так пречудово обладнано для паління - мене просто вибиває з колії. Над кожним(!) рядом, а то і  кріслом, прямо поряд із суперважливим значком "пристебніть ремені" завжди є значок "палити  заборонено". І цей значок постійно горить. Біля туалету, в задній частині літака, я виявив дві(!) зручних висувних попільнички. В самому туалеті ще одна попільничка. А в деяких літаках я бачив попільнички вбудовані в кожний підлокітник крісла. Обов'язкове інформаційне повідомлення з інструкцією по користуванню ременями, кисневими масками і жилетами завжди містить в собі слова типу - "нагадуємо, що на цьому рейсі заборонено палити впродовж всього польоту"... Для мене, народженого 35 років назад, це по абсурдності вже випереджає ті "бородаті" примітки в інструкціях -  "в мікрохвильовці котів не сушити...", "годинник не кип'ятити..."
 А буквально ж не так давно, напевне(хоч мені це і важко уявити), та лампочка гасла і пасажири літака дружно закурювали після зльоту... :) Я це не до того, що палити добре чи безпесно для оточуючих, чи навіть приємно. Я це до того, що наскільки, все-таки, людина соціальна істота і підлегла впливу пропагандистської машини. При певній майстерності, настирності і доступі до важелів, з народних мас можна ліпити майже все, що завгодно, а коли треба, то можна навіть розвернути вектор в абсолютно протилежному напрямку і все нормально приживеться...

Над Європою

 Продовжуючи розповідь про мою грецьку відпустку, в модній хронології - задом наперед та вперемішку, хочу поділитися враженнями від польоту над Європою. Я, раптом, зрозумів, що вперше я лечу цими місцями вдень, при гарній погоді та ще й біля вікна. І був вражений - дуже гарно. Вражаючі рельєфи - гори, зелені рівнини, річки. При цьому, сама Греція, хоч і гориста, але виглядає досить пустельно, порівняно з її північними сусідами. На мій смак ці піски, пожухлі трави і низькорослі та колючі деревця-кущі все-таки трошки некомфортні. 

 З іншого боку - Альпи виглядають настільки дико і сурово, що взагалі неясно, як це все може досі існувати посеред цивілізованої і перенаселеної Європи. Коротше, я трошки підкорегував своє світобачення. :) Австрія і Німеччина - виявилися казково гарними. Як лялькові. Принаймні, з висоти польоту, їх зелені пагорби і лужки, лісочки, поля, розкреслені під лінійочку, так і закликають вивчити німецьку і стати арійцем. :)

Goodbye Греція

 Пару фоточок, зроблених із думкою про повернення із відпустки. На вулиці шоста ранку, ніч проведена в аеропорту, розставання... отакий, знайомий всім настрій. До побачення, Греція! А може і прощавай...

Більш світлі і оптимістичні фотки про нашу подорож до Греції будуть трошки пізніше, коли я висплюся після добового перельоту і розгребу термінові справи.