Не минуло і місяця...

Буквально вчора, формально, ми з Наталкою вже рівно місяць в Канаді і зазвичай прийнято після такого періоду вже розповідати - як же мені смакує Канада. Коли знайомишся тут з людьми, або просто кажеш, що я вже тут місяць або близько місяця, то люди автоматично запитують - ну і як Вам в Канаді.
Я спробую трошки сформулювати свої враження, але, враховуючи, що ми прибули в місяці лютому, який цього року мав лише 28 днів, то насправді я тут ще не пробув навіть і 30 днів, а тому і враження мої будуть ще неповними і сируватими. :)
Це я так попереджаю, бо вже відчуваю, що пост буде більше критичний, скептичний і тверезий, ніж райдужний і веселий. Насправді це не тому, що все погано, а тому що все іде своїм чином, набирається якась критична маса, робляться якісь кроки, але результат поки що лише маячить маленьким промінцем попереду і людська натура, як завжди, схильна припускати, що то не світло в кінці тунелю, а зустрічний поїзд. :)

По-перше, сьогодні вранці виявилось, що оті фотки з ілюстраціями весни, травички і болота були трошки завчасними. Ні з того ні з сього за ніч насипало стільки снігу, що навіть не віриться, що десь тут мала би бути весна. Сніг сипав цілий день і в результаті то напевно випав 30-сантиметровий шар, а може і більше. Температура повітря при цьому не дуже морозна, близько -3С. Тобто в цілому погода не страшна, але це мені потрошки починає нагадувати ту відому гумореску про канадський сніг. :)

По-друге, я зазвичай стараюсь строго вести і реєструвати фінансові розходи, а на етапі освоєння нової країни це ще більш важливо. І результати такі собі невтішні. Якщо, знов-таки, проводити аналогії, то це мені нагадує стан, коли я в якості туриста кудись їду, на якийсь курорт, наприклад. Чужа місцина, припіднятий "заліхватський" настрій, гоп-хлоп і за якийсь тиждень у туриста вилітають якійсь неймовірні суми грошей. Навіть якщо турист при цьому жив в готелі по системі "все-все-включено" і, здавалось би, гроші взагалі нікуди тратити. Все це не дуже велика проблема, оскільки турист віз з собою ті гроші вже підсвідомо розуміючи, що вони потенційно будуть розтринькані. А по-друге, для туриста цей стан закінчується в конкретну дату і він відразу повертається до роботи і монотонного відбивання грошиків.
Тут же "відпустка" не планує закінчуватись і це далеко не готель All-Inclusive. Зачинитись в хаті і економити гроші прямо протипоказано, оскільки це приведе відомо до чого - гроші просто закінчаться. Тому треба виходити на сонечко, потрошку вклинюватись в суспільство, набирати адаптаційні бали, розбиратись в їх правилах. А правила тут часто хитрі і жорстокі як і скрізь, якщо справа стосується фінансів. Неправильний крок, хибне рішення, поспішно сказане слово і грошики з характерним шурхотом і повністю на законних підставах перешурхотіли комусь іншому. А так як стандартний іммігрант на перших порах знаходиться на найнижчій ланці харчового ланцюга, то можете собі уявити картину, як в іммігрантській торбі то там, то сям репаються дірки, звідти сиплеться монета, іммігрант ті дірки закриває руками, ногами та іншими кінцівками, але зрештою видно, що якщо вчасно не налагодити процес наповнення торби, то результат очевидний.

По-третє, хоч їдучи сюди я і не надягав "рожевих окулярів", але навіть ті "зелені окуляри", які я мав вже почали потріскувати. Рівень життя тут звичайно надзвичайно високий, порядок присутній в великих кількостях, але і проблем вистачає з головою. А, я, все-таки, як не старався, але таки очікував, що тут не потрібно замикати двері і можна не приковувати до стовпа велосипед.

З іншого боку, особливо жалітись нема чого. Адаптаційна урядова програма для іммігрантів розвинена дуже сильно. Є ціла купа всяких безкоштовних програм по вивченню мови, ознайомлення із законами, податковими порядками, правами та обов'язками і т.д. Для того щоб відвідувати деякі заняття Вам будуть видавати квитки на автобус, під час занять підгодовувати, а за присутність на деяких заняттях навіть доплачувати якісь дрібні гроші. Кожному допоможуть, підкажуть, порадять. Тобто, в результаті, все залежить від власного бажання, працелюбності і цілеспрямованості. Поле для діяльності є і поле широке.
Друзі та знайомі також не дають загнутись. Завжди можна розраховувати на підтримку, пораду, посильну допомогу. Порадіють за твої успіхи і допоможуть при невдачі. Все це створює приємну атмосферу і просто треба швидко перебирати ногами і набирати швидкість для того, щоб застрибнути в вагончик і продовжити свій шлях уже "з вітерцем" :)