Що таке непруха і як з нею боротись...

Непруха:
 Все почалося з того, що двоє із співробітників прийшли сьогодні на роботу трошки хворі. Вже через двадцять хвилин я почав відчувати щось підозріле - схоже на те, як я починаю захворівати - біль в горлі, шум у вухах.

 Далі, один із співробітників, який сьогодні працює останній день, оголосив, що сьогодні протягом обіднього часу він всіх пригощає тістечками в кімнаті для загальних нарад. Але я вже запланував на цей час зустріч в центрі міста і не міг прийняти участь в "проводах" з тістечками.

 До центру міста всього хвилин 7 на трамвайчику. Але жоден трамвай не йшов в ту сторону, зате десятки півтора пройшло назустріч, поки я йшов туди пішки.
 Вгадайте що? Коли я повертався з центру міста, ситуація з трамваями повернулася на зворотню - всі вони тепер їхали в центр.

 Недалеко від свого офісу, я заскочив в тайську експрес-кафешку, де швиденько готують їжу прямо при покупцях, на винос.
 В кафешці була чималенька черга - це нормально для обіднього часу. Але чому Я в цій черзі так і простояв останнім до самої каси? :)

 Отримавши на касі номерок - 37, я чекав поки буде готова моя коробочка. Переживати я почав коли, після номера 38, викрикнули номер 39... Виявилось, що мій номер 37 кудись магічно пропав - може хтось випадково забрав...

 Само собою, поки я чекав приготування мого номерка, на вулиці почався дощ...

Як з нею боротися:
 Про все це я подумав, поки йшов на роботу, прикриваючись від дощу парасолькою, яка випадково знайшлася в моєму заплічнику.

 Кухар в кафе вибачався за очікування і підкинув мені в порцію побільше м'яса (принаймні так мені здалося).

 Коли я зайшов на офісну кухню за вилкою, то побачив, що багато тістечок ще залишилося і я можу набрати собі вдосталь.

 В той час, поки я виглядав за трамваєм, я побачив поряд із зупинкою аптеку і купив там собі проти-простудні засоби.
 Випивши їх - зараз вже почуваюся трошки легше.

 А поки я все це писав - мені вискочило нагадування, що завтра в мене починається відпустка! :)

Боріться з непрухою!