2011/05/26

Victoria day - fireworks

Я вже розповідав про День Вікторії, але забув сказати, що саме на це свято канадці мусять оскаженіло випустити величезну кількість феєрверків, петард і пихкавок.
Тобто, дуже багато! Я не знаю чи десь були якісь офіційні великі запуски феєрверків, як то буває в Києві, але приватних запусків ввечері 23-го травня було значно більше ніж на Новий Рік в Києві - фактично неперервні вибухи увесь вечір.

Я з цього приводу вийшов на балкон і трошки попрактикувався в зйомках з супердовгою витримкою.

Далі пару клікабельних фоток:


2011/05/24

Ювілей

В нас сьогодні 3 місяці з моменту, коли ми висадились на береги Канади.
Трьохмісячний ювілей знаковий ще й тим, що починаючи від завтра ми вже є учасниками канадської соціальної програми по охороні здоров'я, простими словами - можна користуватись перевагами (і недоліками) їх безкоштовної медицини.
Картки OHIP (Ontario Helth Insurance Program), до слова, прийшли навіть трошки заздалегідь і потрапили, до купи, в пачку з іншими пластиковими документами. Фотки на цих картках, як завжди, страшнючі, хто б з боку подивився, то відразу обох би до лікарні і відправив. Взагалі серед усіх карток найкращі фотки на PR-картках і то лише тому, що там використані фотографії, які робились ще на Україні і вкладались в пачку з анкетами.

А ще сьогодні місцеве свято - День Вікторії. Я сам толком не розумів що це значить, чи то це якоїсь Віки, чи то перемоги... Тому заліз в Енциклопедію і почитав - все-таки це день Віки. Королева Вікторія - перший монарх об'єднаної і суверенної Канади. І 24-го травня в неї день народження. Тому кожного останнього понеділка, що передує 24-му травню в Канаді святкується як День Вікторії і це офіційний вихідний, що не може не радувати :)


Ще цей день ніби як неофіційно вважається початком літнього сезону.
Цікаво, хоч самі канадці знають всі ці подробиці? :)

2011/05/20

Подорож до столиці

Як я вже зауважував, ми їздили до Оттави на минулих вихідних. Ми це компанія друзів - нових та старих, в основному всі досить "свіжі" іммігранти, які ще не оканадились (читай облінились) настільки, щоб їм було впадло проїхати 400км в один бік лише заради того, щоб подивитись на тюльпани. :)

 Хотілось би дуже багато написати і розповісти про враження, але за браком часу і з метою уникнення величезних нудних постів я, краще, вивішаю фотки із дам невеличкі до них коментарі.

Їхала компашка із 7 чоловік, двома авто. Стартували дуже раненько - Гріша заїхав за мною вже мало не в 5 годин ранку, а з місця збору ми стартанули десь в 6.

Далі купа клікабельних фотографій і трошки тексту! :)


2011/05/16

Ходить-бродить...

До всіх канадійських дивинок, у них тут є ще така заморочка, що вони толком не можуть розібратись із питанням клопів в житлових будинках. Тобто, в багатьох рентовочних будинках трапляються випадки появи цих жучків і деякі люди від них сильно страждають. Звичайно, є всякі служби, які ніби-то приїзджають як тільки так відразу і обробляють будинки цілими поверхами, щоб покрити всю зону розповсюдження, але тим не менше, проблема так і залишається (і не тільки в Канаді, але й Штатах).
В інтернеті навіть є сайт, де самі жильці реєструють випадки появи клопів і, таким чином, попереджають інших потенційних квартиронаймачів - http://bedbugregistry.com
В нашому будинку також є згадка про жучків, хоч і досить давнє. Я ж регулярно заглядаю по кутках, під матрац і т.д., щоб не пропустити їх появу, якщо що...

І от недавно зловив якогось диверсанта в туалеті. Крім нього більше "друзів" виявлено не було, але... Я почав порівнювати його з фотками в інтернеті. Все-таки не дуже схожий, але трошки схожий і напевне їх буває багато видів. Викладаю детальні фотки підсудного, може є знатоки, які дадуть мені відповідь???

Фотки під катом:


2011/05/14

Плани на вихідні

Я тут вже взагалі втягнувся в режим - на роботу, додому, в магазин за продуктами. :)
На роботі все-більш менш утряслось з обох боків - тобто я вже звик до експлуатації мого організму з одного боку, а в офісі вже якось майже прийняли мене в колектив і розглядають як цінного співробітника з другого боку. Потихеньку почали видавати мені явки і паролі, втягувати в виробничий процес і т.д.

Але ж я сюди не гроші заробляти приїхав, а ніби як жити... і жити хотілось би не гірше ніж раніше, а інакше чого було воду каламутити? :)
Іншими словами, щоб смачна вечеря не стала єдиною розвагою в житті, треба якусь активність проявляти. Таким чином, завтра ми з компашкою розпихаємось по машинах і їдемо не куди-небудь, а в столицю. Оттава, яка, до речі, тут звучить з наголосом на першу букву, а не оттАва, як в нас, є другим по величині містом в провінції Онтаріо і четвертим по величині містом в Канаді. Свою канадську історію це місто почало, смішно сказати, в 1800 році, що по європейських мірках недостойне навіть історією називатись. :) Правда там раніше жили аборигени, але то ж дикуни були, кому цікаво де там вони фігвам встановили і вогонь запалили?... тому то не рахується :)

Одним із етапів підготовки було планування - що ж ми там робитимемо. Я вже пару разів тим займався, коли ми неодноразово подорожували по Україні і то було цікаве і важке заняття. Тут же мене чекало розчарування. Я вже писав тут в блозі, що в Канаді незвично для мене розвинуті некомерційні і державні веб-сайти. Стосовно міст, та сама фігня. З кількох кліків я потрапив на сайт www.ottawa.com і всі мої дослідження на тому закінчились. Там детально описано чим туристу в місті Оттава зайнятися, де зайнятися і коли це зробити найкраще. Потрібні музеї, ось Вам список музеїв із посиланнями на їх власні веб-сайти, які в свою чергу також містять всю необхідну інформацію, починаючи від годин роботи, опису галерей і закінчуючи запевненнями, що на території присутні зручні парковки і , також, все обладнано для зручного доступу інвалідів.
Та там і не тільки для туристів інформація, там навіть написано чим зайнятись тим, хто там і так живе, - описані пішохідні маршрути для підтримання форми і здоров'я, найближчі виставки і ярмарки і т.д. і т.п.

На вихідні обіцяють непрохідні дощі і непогоду, але ми це подолаємо. Детальніше як це все пройшло, розповім вже на наступному тижні. Звичайно з фотками, а то може і з відео :)
Все, пішов мастити бутерброди і заряджати фотоапарат.

2011/05/06

Робота!!! Робота!!! :)

Основні питання, які всі задають і без того затюканим іммігрантам - Чи ти знайшов вже роботу? Як там пошуки роботи? Є якісь успіхи в пошуках роботи? Як там з роботою?

Спочатку - це нормально, а потім починає трохи діставати. Особливо якщо відповіді на всі ці запитання не сильно позитивні. Я, свого часу, обіцяв, що як тільки знайду роботу, то буду дудіти в усі труби про це.
Однак, робота знайшлась... Не вражаюча... далеко не вражаюча, але дареному коню в зуби не заглядають, щось таке :) Одним словом, в труби чомусь дудіти зовсім не хотілось :)

Але в кожній, навіть не дуже приємній роботі є такий день, коли робота приносить радість - це день зарплати. В мене вже такий стався і я, щоб потішити інших, пишу цей пост - Робота!!! Робота!!! :)
Зарплату мені видали чеком, відрахували вже з мене трошки податків всяких в казну ну і т.д. Коротше, починаю відчувати себе членом суспільства. Взагалі хоч через ту роботу нема зовсім вільного часу і стомлюєшся за день, але почуваєш себе якось спокійніше, звичкаєш до режиму і взагалі плавно переходиш від режиму "дайте роботу!!!" в режим "як би його нічого не робити?".

На тому закінчую, бо ще багато всякої роботи :)

2011/05/05

Структурні нововведення в блозі

 Мені тут натякнули, що недобре вивішувати величезні простині тексту і графіки, оскільки це важко для браузерів підкачувати щоразу стільки інформації, тим більше, якщо вона вже давно прочитана і переглянута.
Я і сам про це думав, але руки ніяк не доходили розібратись.

Тепер я більше не писатиму знайшов потрібну мені кнопочку і буду обрізати "важкі" пости. І вже поредагував відповідним чином більшість минулих постів. Читачів же попереджую, щоб вони не думали, що пости стали просто коротші. Ні, шукйте в кінці посту напис ЧИТАТИ ДАЛІ >>>, тицяйте, читайте - там найцікавіше. :)

2011/05/03

Знову ХайПарк (Лебедина Битва)

В мене останнім часом ідуть пости, які я вже давно пообіцяв. Цього разу обіцяна "Лебедина битва" :)
Але спочатку трохи передісторії:
Ми знов ходили в ХайПарк і цього разу не самі, а з нашими друзями. В основному просто відпочивали, гуляли, тринділи і, звичайно, фоткались:
 




2011/05/02

Дозвілля

На цьому тижні дивився фільм. Говорю на цьому тижні тому, що дивився його 4 дні і не тому, що він серіал, а тому що трошки не вистачало часу подивитись його за один раз.
Але справа не в тому, як я його дивився, а справа в фільмі. Це - "Список Шиндлера". Рік випуску 1993. Перший "Термінатор" вийшов в 1984-му, тобто на той момент Голівуд вже знав толк в спецефектах і все таке... Але "Список..." - там фактично нема ніяких спецефектів і дуже мало графіки. При всьому тому фільм мегапотужний і всім, хто його ще не подивився, раджу таки виділити один вечір, чи чотири, і подивитись.

Ну от, пройшла неділька а завтра на роботу! :)

2011/05/01

Стосовно мови і всього такого...

Мене просили розповісти про англійську мову...
Я вже писав тут в блозі, ще до того, як приїхав в Канаду - мова це дуже-дуже важливий елемент адаптації і успішного розвитку в Канаді. Якщо ви плануєте їхати в Канаду, то прикладіть всі зусилля, щоб підтягнути англійську мову до максимального рівня, наскільки це можливо. Забагато точно не буде.
З іншого боку, не можна сказати, що без хорошого рівня мови сюди їхати зовсім заборонено. Ні, в принципі достатньо бажання її вчити і розуміння, що її треба вчити, і готовності виділити на це час. По прибуттю можна буде влаштуватись на безкоштовні курси і ходити туди місяць-два-три, аж поки рівень не стане достатнім. В цей час ви будете знімати тут житло, витрачати гроші туди-сюди і наряд чи зможете претендувати на хорошу кваліфіковану роботу. Тобто треба бути до цього готовим - кілька місяців зайвого часу і, таким чином, кілька тисячів долярів у вас все-таки на вивчення мови піде.

Тепер від теорії до "практики" - що вийшло в мене. В Україні я не мав зовсім ніякого практичного застосування англійської мови крім того, що програмістам просто часто доводиться читати документацію англійською. Тому десь за рік до поїздки в Канаду я почав потихеньку щось підучувати(намагатись читати підручники і художню літературу, дивитись фільми в оригіналі), а десь за півроку навіть пішов в школу. Школа, до речі, досить добре допомагає розв'язати язика.
Як результат, по приїзду в Канаду виявилось, що я не такий вже і безнадійний. Два-три слова зв’язати можу, на питання відповідаю зв'язно і якщо говорять чітко, то практично все розумію, що від мене вимагають. Принаймні на безкоштовні курси мене не пустили :) Кілька співбесід з рекрутерами і просто бесід показали, що мова - це не основна моя проблема для влаштування на роботу :)
А далі виявилась така сама штука, через яку проходять і говорять майже всі іммігранти - сам приїзд в цю країну зовсім не означає, що рівень мови почне рости як на дріжджах. Зовсім ні! Так, вухо буде призвичаюватись ловити слова, розрізняти різні акценти, так Ви вивчите якісь найпотрібніші тут терміни, якісь вуличні сленги, так, навчитесь поводити себе так, щоб Ваша мова не кидалась в очі... але це і все. Граматика не покращується, запас гарних слів не збільшується, синонімічний ряд не збільшується. Якщо тут не продовжити займатися своєю мовою спеціально, то рівень мови практично не виросте - лише згладяться вугли і дууууже помаленьку нашаровуватиметься. Відповідно, якщо у Вас уже в запасі був добрячий "валун" мови, то в результаті обтісування може і вийде щось схоже на цінну скульптуру, якщо ж була пісчинка, то ніхто до її форми придивлятись не буде, лише остерігатимуться, щоб де не попала кому в око. :)
Так само згідно рівня Вашої мови буде визначатись і коло людей, з якими Вам вдасться спілкуватись і хоч якось зблизитись. Для того щоб говорити нарівні з місцевими канадцями і іншими, у кого англійська рідна, - то навіть мова не йде. Це дуже-дуже важко і не тільки Вам, але й цільовій аудиторії. Наталка спілкується з місцевими і їй, з її дуже хорошим рівнем англійської, дуже важко. Але вона вже там, в тому колі, носить в руках свій важелезний камінець мови і той камінець потихеньку починає виблискувати. Мені ж в те коло взагалі зась.
А після того як знаходиться робота - часу на всякі сторонні речі стає значно менше. Мову використовуєш на роботі і по-роботі, але це все. А організм-то хоче спілкування, організму без соціуму важко... Тому починаєш більше тусуватись із земляками - з ними легко і зрозуміло, можна жартувати і сміятись, обговорювати і порівнювати... і тим самим вибудовувати все більший мур між собою та англійською мовою. В тому смислі, що англійська не стає для тебе мовою щоденного спілкування.

Англійська іноді, навіть, починає дратувати. Як в тому старому жарті, - блін, тут навіть діти, ще такі маленькі, а вже говорять англійською. :)
В такі моменти хочеться накачати російських фільмів, завантажити на плеєр побільше якогось шансончику і дати душі розгорнутись, а потім згорнутись.
А через деякий час розумієш, що з двох шляхів - стати українцем в Канаді, чи канадцем з України, майже і не доводиться вибирати. Другий шлях доступний лише одиницям, хто зможе повністю влитись в культуру, завести канадських друзів (справжніх) і т.д.

В будь-якому випадку, англійська мова - це дуже важливий вклад в успіх тут, в Канаді. Я щиро ціную кожну годину, яку я витратив ще в Україні на вивчення і кожне слово, яке виписав собі в блокнотик.