Social meeting

Днями я мав нагоду стати учасником важливої для мене події.
Ну, не можна сказати, що ця подія мала якісь важливі для мене наслідки чи що я зробив якісь дуже важливі висновки, але все-таки підсвідомо я надаю цьому досить велике значення.
Справа в тому, що приблизно раз на два тижні в канадському посольстві відбувається так званий Social Meeting. Туди приходять канадці, що живуть в Києві, а також американці, а ще британці і інші іноземці, яким приємно провести час в оточенні англомовних буржуїв, як вони самі. Іноземці туди можуть потрапити по паспортній ознаці, українцям же вільний вхід закрито, але хтось із гостей-іноземців може привести із собою не більше одного українця. За моїми спостереженнями українців на тій зустрічі було відсотків 10% і, думаю, нікому не дивно, що в основному то українки :)
Ще цікавий факт - чому туди ходять не тільки канадці, але й британці, мериканці і т.д.? А тому що, наскільки мені відомо, жодне інше посольство не влаштовує в себе таких мітингів. Лише канадське гостинно розчиняє свої двері ;)

Перше, що кидається в очі на таких мітингах - це діти. Чому? По-перше вони самі не намагаються десь відсторонитись, а сміливо приймають участь у тому броунівському русі, яки з себе предсатвляє мітинг. По-друге, їх ніхто і не намагається відсторонити від двіжняка, рівно як і приструнчити, щоб вони не смітили там своїми обгортками з під чіпсів, не репетували на півзали і т.д. Отаке виховання... :)

Ми поспікали з кількома представниками англомовного світу, в тому числі з харизматичною канадкою, яка продавала квиточки-талони, якими потім розраховуватись в барі. Прикололо те, що коли вони взнавали про те, щоми спочатку зібрались їхати до наших друзів у Кітченер-Ватерлоо, то якось чуть не хіхікали, бо вважають його селом затурканим. Хоча, з іншого боку, червоною лінією в розмові відчувається, що Торонто, в свою чергу, вважається попсовим імігрантським містом з велиичесзною кількістю представників близького і далекого сходу та Індокитаю...

Ну, от, в принципі і все. Для себе зробив висновок, що навряд чи захочу ще колись сходити на той сошиал-мітинг, навіть якщо матиму пропускний документ. Хоча, хто знає як зміняться мої приорітети по мірі засвоєння англійської мови ;)