Я тут часто жаліюсь на канадські реалії, на те, що поки що не маю роботи і т.д. Недавно помітив, що дехто думає, що я тут сильно страждаю і мучуся, намагаються допомогти хто чим може... Звичайно, я дуже вдячний і від допомоги відмовлятись негоже, але мушу відмітити, що враження про мій негативний настрій швидше хибне. Просто в мене зараз проблем інших немає, крім як Канада у розрізі її дослідження і пошуку роботи. А так як, не дивлячись ні на що, у цієї країни вистачає зачіпок за які її можна було би покритикувати, а ще більше зачіпок, на яких новоспечений іммігрант може повиснути догори дриґом, то і виходить отак...
Сьогодні хочу поділитись виключно своїми враженнями про те, як тут іммігрантів "лікують", формують і кидають в піч, щоб на виході отримати стандартизованого члена суспільства. Враження ці можуть виглядати комусь (навіть мені, після того як їх викласти і на них подивитись збоку) викривленими, комусь перебільшеними, але враження такі є :)
Так от, як тільки емігрант прибуває в Канаду, він автоматично перетворюється на іммігранта і цьому новоприбульцю тут інтенсивно починають допомагати. Для цього тут існує кілька спеціальних організацій, які фінансуються урядом і ці організації в абсолютно безкоштовному порядку допомагають вивчити англійську мову, розібратися в місцевих порядках, скласти резюме, підказати як шукати роботу та навіть можна на шару користуватись комп'ютерами, принтерами і т.д.
Ми з Наталкою в одну з таких організацій направились майже в перший день прибуття і провели там відносно немало часу на кількох семінарах і усіляких уроках. По тих людях, що я там бачив, туди приходять дві категорії людей - ті хто лише іммігрував і почав своє дослідження з навчання і ті, кого валандало по країні кілька місяців, чи навіть кілька років, в них щось не вийшло, і тепер вони таки вирішили розібратись що до чого.
На перший погляд, здається що туди приходять лише невдахи, яким більше нічого не залишається, як ходити на семінари, запитувати про допомогу. Зараз я думаю, що це не так. Є, звичайно, люди, які справились з новим середовищем без допомоги подібних агенцій і успішно в цьому середовищі адаптувались. Але значно більше таких, які кинулись, тикнулись, багато в чому не розібрались і нічим особливо хорошим це для них не закінчилось. Деякі з них потім приходять на ті самі семінари.
Чому ж учать на семінарах? В принципі учать багатьом дуже корисним речам - які треба зробити документи, куди йти у різних випадках, як шукати роботу, як продовжити навчання, або перевчитись на нову професію, але під усім цим особисто мені проглядається приблизно таке кодування - "Щиро вітаємо Вас у Канаді! Все що у Вас було до Канади - це добре, але неправильно. Для того щоб було правильно робіть отак, отак і тільки отак. І тоді буде Вам добре." Трошки лякаюче, але, з іншого боку, - це мабуть єдиний шанс для суспільства з ТАКОЮ КІЛЬКІСТЮ іммігрантів, хоч трошки зберегти свою первинну структуру. І така строга підгонка під правила має місце не лише в цих організаціях - саме суспільство дуже сильно заточене для того, щоб в нього зміг нормально влитись тільки гарно заточений елемент. Непідготовлені ювеліром елементи валандаються по периферії основного потоку і зрештою також приймають необхідну форму, різниця лише в тому, що ця заточка більш груба і відповідно і комірка цьому елементу дається менш комфортна.
Знов-таки, хочу наголосити, що це трошки загострене бачення, призначене для того, щоб можна було розгледіти суть процесу. Більше того, це моє особисте бачення... Більше того - це моє бачення на даний момент і через деякий час воно може змінитись дуже сильно. :)
Повернемося до наших баранів - які важливі речі я тут взнав і взяв на озброєння. Не буду перераховувати всі, але основні - канадці дуже сильно розрізняють технічні/професіональні якості(technical skills) і особистісні/соціальні властивості(soft skills) людини. При цьому я, навіть згадуючи тут про них, першими в черзі поставив технічні... тому що в нас прийнято вважати їх головними. Канадці ж ставлять їх в зворотному порядку. Наголошую - ці "soft skills" тут грають НАДЗВИЧАЙНО важливу роль. Звідси витікають всі їхні відомі нюанси - всюдимісні посмішечки, надмірна коректність в спілкуванні, всебічний нетворкінг і т.д. А в результаті - це стосується, в першу чергу, процесу прийняття на роботу. І саме в цьому полягає проблема з тим самим, відомим всім іммігрантам, "канадським досвідом" без якого свіжому новоприбульцю важко влаштуватись. Фішка не в тому, що попрацювавши в канадській конторі Ви отримуєте якісь унікальні знання чи професійні навики, яких не можна було отримати в Україні чи деінде. Фішка в тому, що якщо Ви попрацювали в канадській конторі інші роботодавці вже сприймають вас як обтесаного і підготовленого елемента. І вони вже не бояться взяти цей елемент і пристосувати до комірки всередині своєї фірмочки.
Ну, знов вийшло забагато нудних букв в моєму пості. Але на закінчення хочу порадити всім, хто вже приїхав в Канаду, або думає про еміграцію в Канаду, послухати/подивитись лекції одного прикольного дядька, який нібито розібрався в механізмах, які допомагають чи заважають, новим членам суспільства адаптуватись до всього цього. Дядька звати Ліонель Ларош(Lionel Laroche), сам він француз і він в Кнаді читає прикольні лекці по проблемах адаптації, спілкування і розуміння.
Записи не дуже якісні і часом відстає звук від відео, але в цілому ДУЖЕ і ДУЖЕ влучно, просто запасіться терпінням і дивіться.
Лекції в Кітченері-Ватерлоо
Ще лекції на трошки іншу тему
3 коментарі:
Доброї пори доби, панове!
Ступе, як у Вас там справи з мовою? Чи не виникає якихось проблем, наприклад, через непорозуміння? І чи не могли б Ви зробити коротеньку порівняльну характеристику англійської мови тамтешніх жителів і тієї англійської якої вчать в Україні на всіляких там курсах?
Дякую!
Добре, розкажу в одному з наступних постів. :)
Дякую! Чекатиму)))
Дописати коментар