Autoshare, перший досвід

 Я ж потихеньку втілюю свій план по тимчасовій відмові від користуванням власним авто. Загальна ідея полягає в тому, щоб поставити машину в гараж і не платити за страховку. Бажано було би взагалі ні за що не платити, але це ж Канада - тому дзуськи :)

Першим пунктом зробив собі нову кредитну супер-пупер картку Platinum рівня, яка  дає можливість рентувати авто і не платити додатково за страховку. По цьому пункту все пройшло гладко - картка вже на руках і мені навіть нею вигідніше користуватись ніж попередньою. При цьому все абсолютно безкоштовно для мене. Коротше, я задоволений.

День Канади, 2012

 В честь недавнього канадського свята вирішив опублікувати деякі цікаві числа із місцевого життя. Думаю, ці числа можуть дуже багато розповісти правди про Канаду для тих, кому це цікаво. Однак, деякі числа можуть бути не зовсім точними, базуватись на даних різних років (2006-2012), чи не дуже правильно інтерпретовані, тому прошу не дуже придиратись. :)

Отже:

1. На 2011 рік в Канаді проживало приблизно 33.5  мільйонів чоловік;

КакаБека :)

 Передивлявся інформаційну брошурку по місцевих онтарійських парках і знайшов незаперечний доказ присутності наших людей з давніх давен. :)

 Досить відомий і мальовничий водоспад, до речі. Але розміщений він трошки далекувато від кордону із Штатами і тому, мабуть, не такий популярний, хоча, за свої розміри і красу отримав неофіційну назву "Північна Ніагара". :)

Прикольна фішка

 Взагалі, не дивлячись на загальний високий рівень благоустрою, Канада рідко радує якимись хитроумними високотехнологічними видумками. Ніхто особливо не хоче, як в нас кажуть, "крутитись" і народ в розслабоні роблять як простіше, як принято протягом десятиліть.

 Аж раптом, на днях, я був здивований цікавим сервісом. Подав я в онлайні заявку на видачу мені крутої кредитної картки в контору, яка хоч і потужна в смислі кредитних карток, але працює майже виключно завдяки онлайн-сервісу. Тобто, фізичних відділень-офісів для прийому клієнтів взагалі майже нема. Ну і вони мені на другий же день телефонують і повідомляють, що судячи з усіх параметрів я нібито непоганий хлопець, але чомусь згідно всесильної Бази Даних в мене кредитна історія розпочалась лише близько року тому назад. Сказано це було з таким тоном і смисловим навантаженням, з якими в фільмах, зазвичай, викривають замаскованих представників позаземної цивілізації. Я звичайно підтвердив, що я "інопланетянин" і прилетів в Канаду лише рік тому, отже і кредитна історія ще недовга. 

Настрій - Канада

 На днях ми з Наталкою пішли підвечір прогулятись, а заодно і купити фруктів-овочів в китайському магазинчику неподалік. Ну і, по дорозі назад, спокусилися заскочити в турецьку кафешку - взяли собі по шаурмі з овочами на винос, я їх називаю замотанки (ориг. Pita Wrap). Так, шаурма тут не має тієї печальної репутації, як в Києві, а досить смачна, поживна і недорога штука. Ну і присіли ми біля парку на лавочку ту шаурму закльоцати, але так як накрапав дощик, то з лавочки ми перемістились під невеличке деревце поряд, щоб на потилицю дуже не капало.

 Аж тут біля нашого п'ятачка призупинився здвоєний велосипед - батько із сином років 8. Ну і щось вони там між собою розбирались, аж коли в сутінках батя побачив нас тихо жуючих, то відразу ж і каже(переклад з англійської мій, вільний) сину : 

Про футбол

 Хоч у нас тут Північна Америка і присутні всі ці незрозумілі крікети, бейсболи, керлінги, гольф в великих кількостях, а футбол - це взагалі не футбол, а соккер, але я був здивований наскільки все-таки тут активно підтримується наше Євро-2012. В барах трансляція, на вулицях афіші, на машинах прапорці різних європейських країн-учасників, а в понеділок, після обіду, навіть застрелили італійського мафіозі.

 Ну і навіть я сам, по українських мірках взагалі не вболівальник, але по місцевих дуже так навіть нічого. Принаймні я вивішав в себе на запасному моніторі таблицю турніра і начальство боялось заходити в наш кубік в години, коли грала Україна. :) До речі, зі мною в кубіку ще ж сидь і француз, який спочатку від футболу морозився, але й він потім загорівся, особливо в день, коли ми грали із Францією. Ми з ним тоді цілий день перекидались колкими зауваженнями стосовно гри і команд. Після гри, однак, кололо більше в мою сторону :)
 Іншими словами, при тому що до споглядання футболу я відношусь в цілому прохолодно, але цього разу я пошкодував, що не мав нагоди стати в один ряд із нашими вболівальниками і підтримати нашу збірну:

Епічна фотка витягнута із статті онлайн видання СПОРТ bigmir)net

 А ще я граю в аматорському футбольному турнірі з командою, яка сформувалась в нас роботі і після п'яти чи шести ігр, які ми з перемінним успіхом, продули вчора, нарешті, виграли з тим самим "українським" рахунком 2:1! Україна, ми з вами!

Обложили. Автодилема.

 Підкинули мені тут місцеві капіталісти задачку, яка стала темою моїх дум останні тижня півтори. Справа в тому, що вже скоро рік, як я купив автомобіль і підходить час оновлювати страховку. Про цю дату, звичайно, пам'ятаю не тільки я, але і страхова агенція. Тому вони радісно прислали мені лист з повідомленням, що мені напружуватись не треба і вони автоматично мені продовжать страховий договір і навіть без проблем продовжать знімати потрібну їм суму з моєї картки. До цієї радісної події прикладався ще й листок з графіком оплат в якому ненароком виявилось, що щомісячна сума стала більшою всього-то десь на $40. А була $230. Тобто майже 20% тиць-гриць. Нічого собі так інфляція, навіть для українського рівня великувата, а для стабільної Канади мусить виглядати як катастрофа.

Дочекався :)

 Я от пам'ятаю часи, коли на центральних вулицях Києва хот-доги коштували, здається по 1.50грн, потім було 1.80, потім дуже швидко 3.00, 5.00 і т.д. Потім вони уже були близько десятки і вже в той час я зажрався розумів, що вони зовсім несмачні і халтурні, особливо за таку ціну. Не подумайте, що я їв їх часто, навіть не раз на півроку, дуже рідко, але ж ціна завжди була виставлена і я відмічав в умі куди котиться цей світ. :) 

 І от сьогодні я, раптом, відмітив, що я дожив до того часу, коли хот-доги знов коштують 2.50 і 3.00... Так написано на табличках у вуличних продавців... правда там ще є значок $. Зате вони дійсно смачні, з товстючими сосисками і можна собі самому накласти скільки хочеш всяких добавок - кілька видів соління, цибулька, капустка, а гірчиця і кетчуп - літрами. 

 Все-одно я їх не часто їм хоча іноді і мелькає думка - наїжся вже, нарешті, бо скоро знов будуть по десять!!! І таки будуть...

Галопом по Quebec.

 Все, сьогодні я вже точно зрозумів, що сісти і з толком і розстановкою розписати решту подорожі не вийде. Та і смачні деталі вже почали забуватись. Тому, в терміновому порядку, викладаю решту фоток і постараюсь їх прокоментувати :)

 Ще, забігаючи наперед, мушу сказати, що Квебекська частина подорожі, тобто місто Квебек і околиці, нам сподобались навіть більше ніж сам Монреаль. Отже, моя порада, якщо хтось збирається в ці краї здалеку-здалеку і запланував лише Монреаль - спробуйте таки накинути ще день-два і заскочте до міста Квебек. Відстань-то невелика - якихось 250км від Монреаля, а вражень отримаєте.

Je me souviens. Частина 2.

 Перша частина закінчилась на тому, як ми пішли обідати в відомий монреальський ресторанчик Schwartz's. Таке закінчення дозволило не лише зацікавити до прочитання наступної частини, а й мені самому почати із смачненького.

 Як я вже і казав, кафешка та виявилась настільки популярною, що перед тим як дірватись до столу треба було відстояти чималеньку чергу і в цій черзі вже декого трошки ковбасило :)