Офісні повадки

 Офісна культура у місцевих буржуїв відрізняється від офісу до офісу, але, в цілому, різниться від того, до чого я звик. Тим не менше, як говорить література, вміння правильно поводити себе в колективі, правильно влитись і успішно пройти випробувальний строк - це задача чи не складніша ніж знайти ту роботу. В більшій мірі, напевне, це застереження стосується вихідців із екзотичних країн (про що, звичайно, в літературі не уточняється із огляду на толерантність), які претендують на посаду менеджера по роботі з клієнтами, але і нашому слов'янському брату розслаблятись не варто.

  Наприклад, в деяких конторах є поняття офісного дресс-коду, але в моїй нема. Відсутність дресс-коду, на мій погляд, все таки ближча по духу канадцям. Є таке враження, що їм патологічно важко вдягатись відповідно до чогось крім власної зручності і ліні. Їм важко вдягатись навіть відповідно до погоди, що там вже казати про офісний стиль. Іммігранти також, потроху переймають місцевий стиль, але не до кінця. Я, наприклад, перші дні на роботу ходив в брючках і випрасуваних сорочках - зрештою в ці дні мене перезнайомили із доброю сотнею співробітників і треба було якось виглядати. А тут на днях приводили нам на знайомство ще одного новачка-канадця у якого перший день - так як він я вдягаюсь в день глобального прання, коли все ще сохне і одягнути просто нічого. :) Правда, він зараз там "тріщить" з пацанами, а я сиджу в "кубіку"...

 До чого я не можу звикнути - це до відсутності рукопотиснень при зустрічі та прощанні. Ок-ок, я розумію - багато хто пояснює, що рукостискання це негігієнічно і взагалі варварська звичка. Ну трохи негігієнічно, згоден, але ж привітання виходять якісь поверхневі і бездушні, прямо як їх оце славнозвісне "How are you?"... Так, поверхневість це також дуже в дусі канадців. Зрештою, може я і не поручкаюсь душевно із 15-20 чоловіками, але ходячи по офісу (в тому числі в туалет) і користуючись дверними ручками, все-одно перемішаю свою гігієну із всіма 200 співробітниками. До речі, може хто не знає цей старий добрий анекдот на цю тему:

Встречаются после туалета два джентльмена. 

Первый сразу идёт на выход, а второй к раковине. 

Второй небрежно бросает первому:
"Нас в Оксфорде учили мыть руки после туалета".
На что получает немедленный ответ:
"А нас в Кембридже учили на руки не ссать".

  О, я ж іще хотів розповісти як я тут з прибиральницею боровся! Це чудовисько приходить десь по ночах і наводить тут свої порядки. А я ж тут вдень чайок попиваю, ну і кружку треба ж кудись ставити. Тому я собі із звичайної серветки склав таку підставочку і ставлю кружку на неї - по столу не гупає і як десь проллється чуть, то на серветку, - зручно, коротше. Ну, а вона бачить несвіжу серветку і викидає. Воно то і не велика біда взяти нову серветку, але що ж за самоуправство таке? Довелось застосувати заборонений прийом - написав на серветці щось схоже на телефонний номер. Вже другий тиждень серветка лежить на місці, брудна і заляпана, але лежить. Вже би і поміняв її, але на новій же доведеться знов телефон писати.

 Взагалі приколів всяких в цьому плані багато, буду викладати по мірі накопичення.