Ми ж тут тяжко працюємо, а не так як в Україні - вже другий тиждень нікого з українців навіть в онлайні не видно, "майовка" затягнулась :) А тим, хто добре працює, треба і відпочивати якісно. Коротше, виникла мені потреба зробити собі візу в Грецію. І, треба відмітити, Греція почала мене дивувати ще задовго до її відвідування.
Диво номер один - це сайт їхнього консульства. Там якось так у вільній формі написані інструкції для всіх, хто хоче отримати візу і по всяких інших питаннях заодно... Зате, багато уваги приділено всяким веселим і урочистим подіям. Ну, список потрібних документів я знайшов, а от кнопочок де заплатити і призначити собі дату/час відвідування не знайшов. Написав їм електронного листа.
Диво номер два - мені майже відразу відповіли. Серйозно. :) Коротше, я так приблизно зрозумів, що приходити можна було коли завгодно в робочі часи (з 9 до 13), а заплатити можна і треба лише готівкою на місці.
Ну, раз так, то так - я зібрав документи і пішов. Грецьке посольство/консульство займає не якийсь там будиночок, а просто апартаменти на 18-му поверсі офісного будинку. відразу біля входу можна стати в чергу до "прилавку". Призначення того прилавку не позначене ніякими розпізнавальними знаками, але він один і черга була одна, тому особливих проблем з вибором не виникло. Хоча ні, я потім таки підійшов до колоритного грека в чорному кашкеті з яскравим написом SECURITY і запитав чи правильно я стою, щоб податись на візу - він сказав, що правильно. Знов-таки, наступне диво проявилось, коли виявилось, що "охоронець" був просто одним із відвідувачів, сидів там просто в очікуванні.
Що примітно, в приміщенні тусувались одні лиш греки, всі яскраво виражені, всіх можна було сміливо порівнювати із ликами скульптур і барельєфів, щедро розставлених по приймальні. До того ж, судячи із активних перемовин, складалось враження, що вони всі один-одного знають і просто прийшли на великий сімейний обід. В тій всій атмосфері я, навіть, почав підозрювати, що коли підійде моя черга біля рецепції, то мені заодно наллють вина з розписної амфори.
Не налили. Мабуть тому, що черга із тих нещасних 4-5 чоловік, які стояли переді мною, тягнулась неправдоподібно довго - приблизно годину. Просто кожен про щось довго і емоційно говорив, кудись біг, потім повертався, потім бігли кудись службовці. Я сказав, що все дійство відбувалося грецькою мовою і тому я взагалі не розумів нічого. За ту годину я якось відчув, що англійська така рідна мені мова...
Не хочу, щоб Вам здалося, що в мене про це все склалося негативне враження. Зовсім ні. Просто незвично. Не дивлячись, що все відбувалося довго і якось незрозуміло, але закінчилось позитивно. Приємна експресивна гречанка записала мій номер паспорта і попросила зачекати, а ще через якихось хвилин 20 в мене прийняв мою пачку документів, очевидно, сам Аполлон. Гроші, до речі, дійсно взяв готівкою, - треба було заплатити 46.хх CAD, а так як в мене було лише двадцятками, то без проблем взяв 60 і пообіцяв решту віддати після получки через тиждень при видачі паспорта.
Отак от. Я тепер ще більше хочу в Грецію - там же дива, напевне, на кожному кроці.
Немає коментарів:
Дописати коментар