Між іншим, пару тижнів назад було 4 роки, як я в Канаді. Дату можна було би проігнорувати, але я не знаю чи ще колись в мене будуть такі чотири роки - кількість подій зашкалює.
Звичайно, було би неправдоподібно, якби всі події були суто позитивні. За останній рік з лишком, події в Україні мають просто приголомшливий характер. Можна наводити багато аргументів стосовно позитивних змін в глобальному масштабі, але, по факту, людям в Україні зараз стало непереливки. Не говорячи, навіть, про втрати стількох життів...
То є одна з причин, що відвертала мене від ведення блогу. Якось не хотілося писати всяку легковажну фігню, коли однозначна тема номер один - це розруха і смерть. Тим більше не хотілося писати нічого на українську тему. Якось не відчуваю я права ляпати язиком здалеку, не маючи ніякої безпосередньої інформації і не будучи під безпосереднім впливом того всього.
Зате на особистому фронті я можу говорити більш впевнено - новин набралося вагон. Цікавих вражень і корисної інформації - ще вагон. Не викладаючи все це в поточному режимі є великий шанс не поділитися ніколи. Тому, мабуть, таки трошки буду писати.
До речі, багато блогерів зараз переходять на фейсбук - тамтешній формат дозволяє менше писати і отримувати "лайки" від більшої аудиторії. Може там опинюся колись і я, але мені поки що більш важливо прописувати побільше літер, впорядковуючи інформацію ніби як для себе. Ну, а якщо кому цікаво, то читачам і коментарям я завжди радий.
Отакі от пиріжки, сподіваюсь не зачерствіють. :)
Немає коментарів:
Дописати коментар