Я ж забув розповісти про День Канади!
Забув недарма, бо хоча я і поперся в центр міста подивитись, як проходить таке визначне свято, але нічого такого не побачив... Або не там шукав, або вірна моя гіпотеза, - що більшість свят тут в канадців проходить десь за кущем в процесі приготування м'яса нещасних тварин і відгодовування стада маленьких спиногризів. :) Одним словом - мегагулянку в місті, з роздачею безкоштовної атрибутики, я не застав. Хоча вірю, що вона таки була, але десь вночі, коли я вже сидів вдома. :)
Однак, пару фоток і деякі враження я все таки вихопити встиг. Чим, із задоволенням, з вами і поділюсь.
Перше, що мене примусило витягти фотоапарат з рюкзака, було отаке нетривіальне інтервью на розі однієї з вуличок:
Кому паршиво видно, можу прислати фотку в оригіналі :)))
Потім фотік я заховав, але отой волохатий дядько на другій стороні дороги таки змусив мене витягнути фотоапарат, після того як ми споглядали його протягом кількох кварталів.
Якщо хто думає, що я тут вже зовсім здичавів і волохатий дядько для мене чудо, то привідкрию творчий замисел - він йшов паралельно нам, але задом наперед. :) Так і уявляю собі, як він розповідає - "В нас є традиція - кожного року, в День Канади, ми з друзями проходимо задом наперед від Блура по Янгу і аж до озера Онтаріо." :))) Окей, нарешті дядько добився свого - в яку-не-яку, але в історію він попав :)
Оце сама жирна народна гулянка, яку я там бачив:
Я вже визначив одну властиву канадським гулянкам фішку. Якщо треба влаштувати щось таке для народа, вони встановлюють невеличку сцену десь на площі, називають дійство якось незамисловатою назвою в якій обов'язково(!) присутнє слово "мультикультурний". А там де тільки з'являється слово "мультикультурний" обов'язково(!) має набігти купа індусів, які тільки одягнувши свої національні костюми з національними брязкальцями вже на 90% виконують програму "мультикультурної" гулянки, але їх ще хлібом не годуй дай потанцювати і на тому програма-гулянка фактично виконана на 98%.
І поки це все відбувається, китайці жваво і діловито відпрацьовують решту 2% програми тим, що використовують потенціал юрби, даючи індивідам найрізноманітніші нагоди витратити гроші замислуватими китайськими способами (не враховуючи продажу оберемків всякої всячини типу прапорців, футболок і повіряних кульок) - наприклад, прямо неподалік надавати стихійні послуги масажу роздобрівшим від споглядання індуських танців канадцям.
Цікаво, оцим хлопцям китайці втюхали лише прапор чи і платки з халатами? Бо, судячи по складках на прапорі і на халатах - вони лежали в одній стопці. :)
Одне з рідких місць, до речі, де реклами наліплено густенько:
А ось цією не дуже якісною фоткою я хочу підкреслити - хто(етнічно) в Торонто рулить на тему "мода" і "сексі". А ще підкреслити, що таке "мультинаціональний" :)
А оцією фоткою я хочу зауважити, що є ще кому, в Торонто, задати азіаткам жару:
І в кніці, щоб перервати ваші глибокі роздуми про жіночу конкуренцію, фоточка як виглядає центральна станція метро в Торонто - Юніон:
На цьому святкування Дня Канади мною було завершене :)
Забув недарма, бо хоча я і поперся в центр міста подивитись, як проходить таке визначне свято, але нічого такого не побачив... Або не там шукав, або вірна моя гіпотеза, - що більшість свят тут в канадців проходить десь за кущем в процесі приготування м'яса нещасних тварин і відгодовування стада маленьких спиногризів. :) Одним словом - мегагулянку в місті, з роздачею безкоштовної атрибутики, я не застав. Хоча вірю, що вона таки була, але десь вночі, коли я вже сидів вдома. :)
Однак, пару фоток і деякі враження я все таки вихопити встиг. Чим, із задоволенням, з вами і поділюсь.
Перше, що мене примусило витягти фотоапарат з рюкзака, було отаке нетривіальне інтервью на розі однієї з вуличок:
Кому паршиво видно, можу прислати фотку в оригіналі :)))
Потім фотік я заховав, але отой волохатий дядько на другій стороні дороги таки змусив мене витягнути фотоапарат, після того як ми споглядали його протягом кількох кварталів.
Якщо хто думає, що я тут вже зовсім здичавів і волохатий дядько для мене чудо, то привідкрию творчий замисел - він йшов паралельно нам, але задом наперед. :) Так і уявляю собі, як він розповідає - "В нас є традиція - кожного року, в День Канади, ми з друзями проходимо задом наперед від Блура по Янгу і аж до озера Онтаріо." :))) Окей, нарешті дядько добився свого - в яку-не-яку, але в історію він попав :)
Оце сама жирна народна гулянка, яку я там бачив:
Я вже визначив одну властиву канадським гулянкам фішку. Якщо треба влаштувати щось таке для народа, вони встановлюють невеличку сцену десь на площі, називають дійство якось незамисловатою назвою в якій обов'язково(!) присутнє слово "мультикультурний". А там де тільки з'являється слово "мультикультурний" обов'язково(!) має набігти купа індусів, які тільки одягнувши свої національні костюми з національними брязкальцями вже на 90% виконують програму "мультикультурної" гулянки, але їх ще хлібом не годуй дай потанцювати і на тому програма-гулянка фактично виконана на 98%.
І поки це все відбувається, китайці жваво і діловито відпрацьовують решту 2% програми тим, що використовують потенціал юрби, даючи індивідам найрізноманітніші нагоди витратити гроші замислуватими китайськими способами (не враховуючи продажу оберемків всякої всячини типу прапорців, футболок і повіряних кульок) - наприклад, прямо неподалік надавати стихійні послуги масажу роздобрівшим від споглядання індуських танців канадцям.
Цікаво, оцим хлопцям китайці втюхали лише прапор чи і платки з халатами? Бо, судячи по складках на прапорі і на халатах - вони лежали в одній стопці. :)
Одне з рідких місць, до речі, де реклами наліплено густенько:
А ось цією не дуже якісною фоткою я хочу підкреслити - хто(етнічно) в Торонто рулить на тему "мода" і "сексі". А ще підкреслити, що таке "мультинаціональний" :)
А оцією фоткою я хочу зауважити, що є ще кому, в Торонто, задати азіаткам жару:
І в кніці, щоб перервати ваші глибокі роздуми про жіночу конкуренцію, фоточка як виглядає центральна станція метро в Торонто - Юніон:
На цьому святкування Дня Канади мною було завершене :)
Немає коментарів:
Дописати коментар