Все, сьогодні я вже точно зрозумів, що сісти і з толком і розстановкою розписати решту подорожі не вийде. Та і смачні деталі вже почали забуватись. Тому, в терміновому порядку, викладаю решту фоток і постараюсь їх прокоментувати :)
Ще, забігаючи наперед, мушу сказати, що Квебекська частина подорожі, тобто місто Квебек і околиці, нам сподобались навіть більше ніж сам Монреаль. Отже, моя порада, якщо хтось збирається в ці краї здалеку-здалеку і запланував лише Монреаль - спробуйте таки накинути ще день-два і заскочте до міста Квебек. Відстань-то невелика - якихось 250км від Монреаля, а вражень отримаєте.
Переночувавши в готелі, (звичайно не обійшлось без невеличких нічних посиденьок із келишком міцненького і обговоренням вражень) ми прокинулись досить рано і кинулись виконувати наші дослідницькі плани. Ось тут, на фото, видно нашу стоянку біля готелю, і зліва видніється сам готель. Він такий довгий і двоповерховий і, як видно по стоянці, заселений мабуть на всі 100%
Як справжні туристи із товстими пузами гаманцями ми поїхали на саму блатну Квебекську вулицю (Grande Alee) і скуштували сніданок в вишуканому європейському стилі, сонечко при цьому світило і не давало посмішкам злізти з обличчя:
Потім ми пішли гуляли понад річкою лугами, які розташовані буквально поряд із тією блатною вулицею і при цьому дивувались, як там все просторо і якось так спокійно. Це була перша різниця, яка нам кинулась у вічі після більш суєтного Монреаля. Хоча - це все відносно, мушу обмовитись, те що по канадських мірках суєтне, по українських мірках, мабуть, як закинуте тихе село :)
Потім рушили вже вуличками, заздалегідь промальованим на карті маршрутом, щоб максимально ефективно зачепити побільше визначних місць:
І таким чином дійшли до обширної фортеці - La Citadelle de Quebec. На жаль в нас не було в планах заходити всередину, та і я не впевнений, що там було щось цікаве. Але зовні вона виглядала дійсно якось неприступною навіть зараз, - ми ніяк не могли її обійти :)
В старовину будували продумано, навіть вже тоді передбачили паркомісця в рові, на мирний час :)
В якийсь момент, одна з численних гармат раптом пальнула і так голосно, що ми там мало штани не погубили.
Потім вдалині почала показуватись стара частина міста і порт:
А в портовій частині, як водиться, повинно бути з чого паляти по кораблях:
Той самий знаменитий квебекський готель Hotel Chateau Bellevue з шикарними видами. Зупинитись в ньому не так і дорого, десь від $150 за ніч.
В післяобідній час, наситившись міськими архітектурними витворами, ми запланували відвідати місцевий парк і водоспад Chute Montmorency. Туди можна піднятись в вагончику по канатній дорозі, далі пройти мостом прямо над водоспадом і спуститись вниз сходинками на протилежній стороні. Видовища чарівні!
А вище по течії, метрів за 500 до водоспаду, можна помацати натомленими босими ногами холоднючу воду гірської річки :
А ще ми пообідали на тій горі. Нарешті я спробував канадське народне блюдо путІн (наголос на другому складі). Так спробував, що воно мені сподобалось. По суті це смажена картопля з розплавленим сиром і якимось специфічним соусом, який додатково надає класного смаку і аромату. Кажуть, в Квебеку в цьому ділі шарять краще ніж на півдні. Думаю всім українцям має сподобатись, близьке нам по духу блюдо. :)
Тут різко перескакую на другий день у Квебеку. Ми мали лише кілька годин до того, як вирушати додому. І знов наш маршрут почався із центральних вуличок.
Для початку, ми знову знайшли собі класну євро-кафешечку для знов-таки вишуканого сніданку:
Сніданок там - майже як шоу. Блюдо як виставочний експонат:
Самі розумієте, після такого сніданку мало що могло ще запам'ятатись :)
Хіба що оця чудова графіка на будинку. Таких ретельно промальованих графіті, до речі, в Канаді дуже багато. Я навіть подумую пофоткати їх побільше і присвятити тому окремий фотопост.
А далі ми завантажились в авто і додому. Дорога була дуже легка, як і більшість доріг в Канаді. Тому ми навіть не дуже стомились по прибутті і в мене навіть вистачило натхнення заправити авто і протерти скло та передню частину бампера від комах. Я раніше не помічав, але тут, майже на всіх заправках біля кожної колонки стоїть резервуар з миючим засобом і спеіальною швабро-щіткою. Дуже зручно. "Спеціально обучених" заправщиків і протиральщиків практично ніколи не зустрічається - видно не дотягує така робота до мінімально оплачуваної по місцевих стандартах.
На кінець трошки статистики:
- Подорож зайняла дві з половиною доби.
- Було подолано майже 1800км автошляхів.
- Бензин обійшовся десь в $220.
- Дві ночі в готелі коштували приблизно $150.
- Всього бюджет подорожі на одну пару десь $500-$600. А вражень на сто тисяч! :)
Немає коментарів:
Дописати коментар