Мобільний зв'язок і т.п.

 Звичайно, мобільний телефон - це така штука, яку кожний новоприбулий намагається придбати/підключити в першу чергу. І в цьому місці, в залежності від попередньої підготовки і розторопності новачка, робляться не тільки вірні кроки. Принаймні я, хоч і не можна сказати, що не цікавився специфікою мобільного зв'язку в Канаді попередньо, ще будучи в Україні,  але був все-одно не готовий сприйняти всі хитрощі і нюанси на фоні загального переполоху в перші дні по приїзду. :)
Я зараз не можу точно сказати чому це сталося... або я не там читав, або ті хто про це писав не наголошували на тому, що для них здавалося вже зрозумілим. Хоча це мене не дивує, враховуючи, що канадське життя розслабляє настільки, що за 2-3 роки деякі імігранти не відразу пригадують до якого мобільного оператора вони підключені, а про тарифи то можна і не запитувати. :) Тому напишу про речі по-простому, в чому я ніби розібрався і, можливо, це комусь допоможе по приїзді, а хто приїжджати не планує, то можливо просто цікаво буде порівняти з Україною.
 Відразу попереджаю, я описую про те, що відбувається в Онтаріо, а не по всій Канаді і, більше того, я можливо досі в чомусь не до кінця розібрався...

1. Прив'язка до території
 В Україні ми звикли, що у кожного мобільного оператора є свій код, або набір кодів. Наприклад, код 050 - значить ти в МТС, 067 - Київстар і т.д. Тобто, в Україні прив'язка по коду не територіальна, на відміну від стаціонарних телефонів, а по оператору. Наприклад я був в МТС і мені завжди було зрозуміло - телефонуєш на 050, значить користуєшся внутрішньомережевим контрактом (часто безкоштовно), телефонуєш на будь-який інший український код - користуєшся загальним тарифом. І, в принципі, неважливо, де територіально знаходиться абонент МТС, хоч в Одесі, хоч у Львові.
 Тут не так і це тут було першим, чого я не знав. Тут нема різниці мобільний в тебе номер чи ні, але код у нього прив'язаний до локальної місцевості. Наприклад, живеш в Кітченері маєш код 519 на домашньому телефоні від компанії Bell, на мобільному від компанії Rogers також код 519, і в мобільному твоєї дружини(оператор Fido) - також код 519. Тобто, навіть провінція Онтаріо розбита на купу регіончиків і, частіше всього, дзвінки між цими регіончиками тарифікується по досить дорогому тарифу - це так званий "лонг дістанс" дзвінок. В деяких територіях може бути кілька кодів і дзвінки між цими кодами не будуть дорогущими "лонг дістанс" - в таких випадках треба просто знати коди, як люди знають коди мобільних операторів в Україні.

2. Номер телефону
В Канаді номер телефону - це ніби як власність клієнта. Тобто один раз отримавши номер, можна його не міняти і при цьому переходити від оператора до оператора. Я точно не впевнений, але здається це право навіть регулюється законом.
З технічної ж точки зору, пункт 1 виявляється досить доречним при такому підході.

3. Стандарти зв'язку
Окрім досить популярного стандарту GSM 850\1900, який відрізняється від українського частотою, але котрий підтримується більшістю сучасних телефонів привезених з собою з України тут досить широко використовується CDMA і HSPA, які для України не такі типові.

4. Мобілки (апарати)
 Часто стоїть питання - чи буде моя українська мобілка працювати в Канаді і чи варто її з собою везти. Наприклад, я, коли купував свою останню мобілку ще задовго до переїзду, все-таки переконався, що вона таки підтримує канадський GSM 850\1900. Тому вона і зараз мені служить справно. Однак, в бажанні зберегти свою мобілку у використанні я був обмежений у виборі оператора - мені не підходили не GSM стандарти.
 В цілому ж тут ринок мобілок зовсім не такий, як в Україні. Тут процвітає продаж апаратів разом із 1-2-3 річним контрактом. Відповідно, чим довший контракт заключите, тим більшу знижку на мобілку отримаєте. Якщо ви не ставитесь до телефона, як до гаджета і використовуєте її тільки для дзвінків, то простеньку мобілку взагалі можна отримати "на шару".
 Просто так "незалочені" мобілки тут продаються на порядок менше/рідше. Далеко не так як в Україні - в кожному переході можна собі "Верту" прикупити :)
 До речі - купа iPhone. Купа - це я маю на увазі мало чи не в кожного. Принаймні серед тих, хто не соромиться дістати свій тіліпон десь в транспорті чи на зупинці, мабуть 65% яблуководів. Аж тошно... :))))

5. Ціни - "препейд", контракт.
В Україні я успішно користувався схемою "препейд" і останнім часом платив за звязок приблизно $5-$7 на місяць, а за додатковий $1 я мав 80Гб мобільного інтернету щодня протягом 80 днів.
 В Канаді мобільний зв’язок раніше був дорогий. Але, наскільки я почув від інших, зараз сильно підвищилась конкуренція, на ринок увійшло пару агресивних операторів, наприклад, "WIND Mobile" і ціни потихеньку поповзли вниз. Зараз середній безлімітний контракт коштує порядка $35 на місяць. Зазвичай цей контракт передбачає додаткову плату за "лонг дістанс" дзвінки, ну ще іноді треба докинути десь $7 за визначення номеру телефону вхідного дзвінка, $5 за голосову пошту... Покриття може бути в межах GTA, а поїхав до Кітченера - уже в роумінг-зоні - $0.20-$0.50 за хвилину.  За підключення оператори полюбляють взяти $10-$20 баксів за активацію. Мобільний Інтернет коштує приблизно $20/місяць з обмеженням в 500Мб. При цьому, роздивляючись різноманітні контракти я зараз для себе оцінив, що найпростіше і найвигідніше підключатись саме на безліміт, особливо новоприбулим, з якими рекрутери полюбляють поговорити по 20-40 хвилин і  часто кудись подзвонити треба і т.д.
По приїзду в Канаду я побоявся відразу на контракт, тому вибрав для себе один із досить доступних "препейдів" у відомого оператора Fido. За $10.75 місячну абонплату я мав нагоду платити лише по $0.10/хв за вихідні/вхідні дзвінки (тарифікація похвилинна), а також по $10 ха кожну вихідну SMS.
Практика показала, що при такому пакеті витрачається $35-$50 на місяць і при цьому здригаєшся щоразу, коли тобі телефонують :)
Тому зараз, після ретельної селекції я таки знайшов гарного GSM-оператора (Chatr), до якого підключився на акційних умовах - $25/місяць і маю безлімітні розмови і 50 SMS на місяць. І, що приємно, також без контракту, тобто можна будь-коли припинити відрахування х картки.

5а. Оплата
Не тільки мобільні оператори, а всі тут, завжди намагаються «присмоктатись» до Вашої кредитної картки. Загальний принцип часто такий - спочатку зняти, або хоча б заблокувати, грошики на вашій картці, а далі вже розбиратись. Якщо говорити про мобільних операторів, то за те, що ви поставите галочку типу - "дозволяю автоматично знімати гроші з моєї картки щомісячно" вони пропонують Вам бонуси. Мій оператор, наприклад, даватиме мені додаткових $10 на рахунок тільки за це, протягом 6-ти місяців :)
Хоча таки зручно, не сперечаюсь. Тільки слідкувати, щоб на картці гроші були, а то потім можна заплатити пеню за "овердрафт" :)
А от взяти, наприклад, заправні станції... Теж дуже зручно, під'їжджаєш до бензоколонки, прямо в неї можна вставити картку, натиснути кнопочку і залити бензину скільки треба. Ніякої біготні до каси і т.д. Правда, я коли востаннє заправлявся бензоколонка заблокувала на моїй картці додаткові $100. Ну, на всяк випадок, щоб переконатись, що я платоспроможний... Потім, протягом 5 робочих днів ця сума розблокувалась, але блін... може треба було би мене якось попередити? Може в мене там останні $100, на які я мав купити хлібчика і молочка голодуючим дітям? :)

6. Додаткові послуги
Ну, про додаткові послуги я вже говорив п.5. Визначник номера, голосова пошта, групові дзвінки, очікування дзвінка і навіть вхідні дзвінки - все це розцінюється як додаткові послуги і часто оплачуються окремо, або надаються безкоштовно із зауваженням, що це супербонус.

Ну так, здається по основних пунктах пройшовся...
Стосовно стаціонарних ("домашніх") телефонів, то вони тут все ще міцно тримаються, порівняно з Україною, але теж уже помітно здають позиції.
Ще така фішка, до якої українці вже добряче звикли - тут в метро мобілки зазвичай не працюють, поза зоною.

Якщо про щось забув задавайте питання. :)