Канадська відпустка - 4. Активності

 Як я вже писав, відпочинок в Домініканській Республіці - це для тих хто любить спокійно розслаблятися, насолоджуватись приємним кліматом, тишею, теплим морем і релаксуючим пляжем. Якщо вам більше до вподоби забіги на довгі дистанції в пошуках історичних пам'яток, пірамід, руїн і т.д., то тут з цим важкувато. Тим не менше, якісь активні розваги тут, звичайно є - снорклінг, дайвінг, квадроцикли і катамарани, все це тут присутнє. 

 Ми перепробували далеко не все, але щось таки було. Точніше кажучи, в нас було три основні події, які можна віднести до "активностей" - екскурсія-снорклінг, заплив на байдарці і аеропорт :)

Почнемо із екскурсії. Снорклінг, хто не знає - це молодший брат дайвінгу, тобто споглядання підводного світу з використанням маски і трубки для дихання. Для зовсім ледачих, в Домінікані популярні невеличкі катерки, що мають скляне дно і плаваючи на них можна комфортно спостерігати що робиться на глибині. Ми підрядились туристами на один з таких корабликів:

Капітанствували в нас два домініканці, один з яких взагалі персонаж хоч-куди - веселий, енергійний і балакучий, в одній особі і фотограф, і аквалангіст, і бармен:

Взагалі кажучи, море біля наших берегів було досить бідне на живність, але підкидаючи корм якихось різнокольорових плавунців таки можна побачити. Ну і коралові рифи, хоч і не червоні, але виглядають досить чарівно.

В програму входила можливість і поплавати з маскою, познайомитись з коралами поближче. Я, звичайно, скористався:

і навіть показово запливав під катер, підгодовував рибок з пляшечки:

Звичайно, в мене не виходило це так легко і невимушено як в нашого провідника, він там влаштовував цілі акробатичні номери:

Покатушки на байдарці ми не фотографували, бо брати з собою фотоапарат в ту боротьбу із стихією було занадто ризиковано. І правильно, бо потім нас звилею від катера так перекинуло і винесло на берег, що ми були мокрі до нитки.

Натомість розповім, як ми робили пішохідну вилазку по навколишній території. Взагалі, там де ми жили майже нічого крім готелів немає, але пройшовши з кілометр по отакій живописній дорозі, можна дійти до невеличкого базарчику, що торгує крамом для туристів.

Біля дороги ми примітили авто якогось із місцевих жителів – «рокета», з повністю затонованим склом і лише на лобовому незатоноване місце у вигляді отакої аплікації:

На базарчику ми нічого особливого не купили, але в принципі там дуже багато всілякої сувенірної продукції, більшість з яких, що приємно, не виглядають як всюдисущий хлам "мейд ін чайна".

Ну і остання подорож - аеропорт і літак до Торонто. Очікуючи літака ми відмітили, що настрій в нас досить піднесений і що ми вже хочемо повернутись додому. Не тому що нам не сподобалось відпочивати, а тому що кругом добре, а вдома краще.

 І ще цікава особливість, будучи там, на курорті, ми помітили за собою, що говорячи "а от коли повернемось додому" ми, чомусь, часто обмовлювались і казали "додому в Київ". Мабуть це тому, що це була наша перша відпустка в Канаді і організм ще не звик до того, що з відпочинку можна повертатись не в Київ, а в Торонто, який для нас і досі, в якійсь мірі, як велика подорож. Все ще іноді здається, що навіть ця довга відпустка закінчиться і ми повернемось додому, в Київ. :)

 

 Однак, підлітаючи до аеропорту призначення, ми відчували дійсно піднесений настрій і зовсім не переживали, а може навіть і раділи, що доводилось себе часто підправляти в розмові і називати домом саме Торонто. І це не тільки тому, що до Києва політ з Домінікани цілих 12 годин, а до онтарійського хоума, набагато легше, всього 4 годинки :)