Загалом кажучи, я не знаю точно, чому однією із подорожей став саме цей напрямок. В туристичних буклетах сказано, що Арідея це один із центрів гірського та лікувально-оздоровчого туризму, відомий своїми термальними джерелами. Едесса ж, славиться своїми мальовничими водоспадами і туристичним ярмарком...
Якщо подумати - ні те, ні друге не є такими вже привабливими пунктами в рамках Греції, яка щедро наділена усілякими древніми храмами, історичними і навіть легендарними місцями, не говорячи про мальовничі узбережжя, острови і т.д. і т.п. Але це була гарна можливість відвідати відразу дві туристичні точки за одну поїздку та і знаходились вони відносно недалеко. Тому ми поїхали і зовсім про це не пошкодували. :)
По-перше, ми побачили північ Греції і видовище це мене дійсно порадувало. Адже виявилося, що не вся природа тут така засушлива і непривітна, як мені здалося при відвідуванні Петралони. Тут нам відкрилися чудові гірські краєвиди і море зелені.
По-друге, сама курортна зона, в якій розміщувалися вищезгадані цілющі термальні джерела, дихнула на нас такою привітною прохолодою, що ми моментально розм'якли і подобрішали, скинувши із себе напруження двогодинної автопоїздки.
Ну і, само-собою, термальні ванни - гаряча водичка ллється водоспадами прямо на голови.
Крім того, саме містечко Лутракі, розміщене поряд із джерелами - це 12 кілометрів від Арідеї, виявилося надзвичайно приємним і колоритним грецьким поселенням. З якихось причин, не дивлячись на близькість до курорту, ми майже не побачили там туристичної ширми. Це була неділя і греки, великими сім'ями, відразу після церкви, йшли собі відпочити в місцевому ресторанчику "Діонісіс" на центральній площі, схованій в тіні величезних кленів(?).
Само собою, ми також вирішили пообідати в цьому ресторанчику. На наш подив, там ніхто з офіціантів не говорив російською і лише трошки англійською. Уся атмосфера складала враження, що до них взагалі вперше заїхали чужоземні туристи і таких гостей треба було обслужити з особливою увагою. Смак і вишуканість кухні також анітрохи не підвів.
Після смачного обіду, GPS-навігатор повів нас, ситих і задоволених, до наступного пункту - Едесса. Напевне, з чисто туристичних міркувань, "розумна" електроніка проклала нам доріжку не по звичайній дорозі для звичайних людей, а навпрошки - через гору. І знову нам повезло - чудові краєвиди, цього разу із схилу гір.
А з обох боків дороги - кілометри черешневих садів. В одному місці ми не втрималися і зупинилися на 5 хвилинок - набрали повні пригоршні чорних соковитих ягід. Руки, на жаль, були зайняті і фотографій поїдання черешень немає.
В Едессі ми, не без труда, знайшли той відомий водоспад. Дійсно досить гарний.
Знайшли ми і той самий туристичний ярмарок - він прямо поряд із водоспадом і там дійсно можна накупити сувенірів. Хоча, нічого особливо я в тих сувенірах не побачив - в більшості все ті ж китайські поробки. Але ми купили там морозива і трошки перепочили під "невеличким" деревом - нас чекала дорога назад, до нашого моря.
Немає коментарів:
Дописати коментар