2011/03/18

Дороги і ті, хто по них їздить

В Канаді дуже багато доводиться стикатись із дорогами, автомобілями і транспортом. Тобто, із цими речами кругом доводиться мати справу, але для новоприбульців ці речі найбільш критичні. Знов-таки, важливо розібратись що тут до чого і постаратись використати переваги, уникати недоліків тутешньої системи.

По-перше, про дороги - те, що в Канаді не такі вже й хороші дороги, зрозуміло дуже швидко. Так, можливо вони не в такому аварійному стані як в Україні, але якщо порівнювати, то зараз весною вони в такому стані, як в Україні літом, після того, як вже всі весняні дірки полатані. Але є і щілини, і вибоїни, і напливи, і відчутні при проїзді каналізаційні люки. Не знаю, можливо до літа їх полатають і зарівняють, тоді буде краще.
Інша справа, що тут на дорогах введено деякі прикольні організаційні штуки, які, на мій погляд, дуже позитивно впливають на дорожній рух.
Наприклад, те, що в Україні називається "зелена стрілка направо" в Онтаріо по-замовчанню присутнє на кожному світлофорі. Тобто, за виключенням наявності забороняючого знаку, водій завжди може повернути направо на червоний сигнал світлофора, попередньо зупинившись і звичайно, пропустивши пішоходів та основний потік автомобілів.
Ще одна прикольна фішка - майже скрізь, де передбачається поворот ліворуч, дорожня розмітка реалізована таким чином, що ті, кому ліворуч перед самим перехрестям отримують свій окремий острівець для повороту наліво, а ті, кому прямо, безперешкодно проїзджають прямо. В Україні я вже давно бачив такі острівці на вузьких міжміських трасах, а тут вони і на міських дорогах. Більше того, на деяких світлофорах стоїть датчик, який визначає чи стоїть хтось на острівці для лівого повороту і тоді світлофор в певний момент включає ліву зелену стрілочку, щоб можна було повернути ліворуч не ризикуючи.

Що справило на мене дійсно позитивне враження - це їх хайвеї. Їх можна порівнювати з українськими автомагістралями і міськими проспектами, але насправді - це дещо інше. Хайвеї сполучують міста, але вони, також, вживлені і всередині міської траснпортної системи. Тобто, в загальному випадку, більш-менш довга поїздка всередині великого міста формулюється так - доїхати вуличками до хайвея №1, з хайвея №1 звернути на хайвей №8, потім покинути хайвей №8 на вуличку таку-то і доїхати до пункту призначення. Я бачив хайвеї, які мали від 2-х до 8-ми поліс в кожен бік. На хайвеях, які я вже бачив, дозволені швидкості коливаються між 80 та 100 км/год, але зазвичай потік іде із швидкістю, відповідно, 90-130 км/год. Що специфічно, на хайвеї буквально правилами заборонено рухатись занадто помаленьку без поважних на то причин. Звідси витікає особливість заходу та виходу з хайвея. Так само як і в Україні, присутній плавний поворот до траси і полоса розгону, але ні в якому разі не можна під"їхати до місця з"єднання із хайвеєм, дочекатись поки буде пропуск в трафіку і тоді потихеньку вичухкувати на трасу по правій полосі. В правій полосі автомобілі рухаютться так само щільно як і в інших полосах і практично із такою ж швидкістю як і в лівих полосах. Тому і рампа, і полоса розгону строго призначена для розгону, досягнення швидкості потоку і плавного з ним злиття. А за плавне і безпечне злиття законно відповідальний не тільки той хто вливається, а і той, хто їде по правій полосі. Тому при досягненні правильної швидкості можна легко влитись і ніхто тебе не буде підтискати чи перешкоджати заходу на полосу, а навпаки, якщо необхідно, пригальмують і запустять.
Приблизно по такому ж принципу організований і вихід з хайвея.
Чесно кажучи, коли ми орендували авто і мали їхати до Торонто по хайвеях - ці заходи і виходи мене більше всього лякали, але виконавши "трюк" пару-трійку разів я зрозумів, що нічого страшного в тому нема і по-достоїнству оцінив переваги.
І, звичайно, так як все(входи/виходи) відбувається на великих швидкостях, то на хайвеях намагаються проставити інформативні і упереджуючі знаки/таблички. Однак, мені в моїх подорожах однозначно допоміг GPS-навігатор, без нього я би накрутив би там "крюків" на зайву тисячу км :)

Стосовно того, що в Канаді в кожній сімї є автомобіль, а зазвичай і в кожного дорослого члена сім"ї - про це давно відомо і всі про це говорять. І справа навіть не в тому, що тут неможливо жити без авто, а більше в тому, що при місцевих доходах і цінах автомобіль - доступний товар і є нічим іншим, а просто засобом для пересування. При тому всьому громадський транспорт тут досить розвинений і ним можна досить ефективно користуватись, оскільки ходить він чітко по графіку і на сайті перевізника можна спланувати світ маршрут, просто завівши звідки і коли ти їдеш і куди тобі треба. Інша справа, що на загальному фоні людського добробуту і тяги до зручностей не мати автомобіль не прийнято. :)

Звичайно, коли ми орендували авто ми відразу відчули себе краще і зручніше. Однак навіть сам процес взяття в оренду далеко не простий для тих, хто ще не влився в стрункі ряди буржуїв. По-перше, ти мусиш мати кредитну картку для того, щоб з тобою взагалі мали справу. Ніякий кеш ні в якому вигляді вони навіть не хочуть бачити. По-друге, тобі треба мати страховку. Я точно не зрозумів в чому там фішка і яка саме має бути страховка, але таке враження, що якщо в тебе вже є своя машина, хороша кредитка і т.д., то ця страховка швидше за все в тебе вже також є. Якщо нема страховки - вони самі тебе страхують з розрахунку приблизно $20 на добу. При ціні рента середнього класу машини $30-$40 на добу, розмір страховки зовсім не радує. Особисто в мене ще були проблеми з правами. Мої права, якогось напівстарого зразку, заламіновані, а не пластикові, не викликали довіри в усіх орендних конторах і лише в одній, трохи покривившись, їх прийняли. На українських правах тут можна їздити протягом 60 днів від прибуття, далі треба отримувати їх права. З моменту отримання їх місцевих прав, твої міжнародні права перестають діяти. Причому в конторі мені сказали, що для того, щоб вони могли мені дати машину, мені треба мати місцеві права категорії G(full). Тобто, якщо вчора ти брав по своїх правах авто і все було гаразд, а сьогодні ти пішов здавати на права, отримав G1, а на здачу G2/G тобі призначили через місяць, то протягом місяця авто рентувати ти вже не можеш, навіть по своїх старих правах.
Про те, як я отримував права, напишу окремо. :)

Тепер про машину, яку ми брали.
Обидва рази нам дісталась та сама Toyota Yaris, 2009 року. По-перше, вона практично найдешевша для ренту і економічна по паливу. По-друге, саме такого класу авто я звик водити останні пару років. Перший раз ми взяли її в пятницю ввечері на всі вихідні. Вранці вона виглядала отак:

Джерело: Other

Всі рази, коли ми їздили в Торонто, була дуже погана погода - мокрий сніг, ожеледиця, дощ. Однак в машині ця погода переживалась значно краще ніж би ми ходили пішки, а український водійський досвід робив подорожі відносно безпечними. А потім, коли ми здали машину на пункті, то нас ще й безкоштовно підвезли куди нам треба було. Тому на наступний раз вирішили взяти машину в оренду знов. :)
Наступного разу, вранці, коли я прибіг взяти авто, замовленої мною через інтернет машини малого класу не було і вони були готові дати мені взамін Короллу, по тій же ціні Яріса. На жаль, в той раз не спрацювала моя українська кредитка і мені взагалі довелось відкладати свої справи на наступний день. На наступний день, однако, моя кредитка також не спрацювала, але відкладати вже не було куди і довелось просити Владлена, щоб він взяв машину на свою кредитку, а мене прописав другим водієм. Неприємні моменти, скажу вам. :-/
Зате, нарешті, на третій день користування машиною, я знайшов під кермом кнопки для включення круїз-контроля і тоді по хайвеях стало взагалі приємно їздити. Тут, до речі, в звязку з поширеністю хайвеїв, круїз-контролі дуже поширені.

До речі, ще хочу розповісти про те, які машини тут їздять.
Переважна більшість автомобілів - японські марки. Я би сказав - 80%. Серед японців основна маса - Тойоти і Ніссани (Льоха, привіт). На третьму місці, мабуть, Хонди (Андрюха, привіт!). Також досить популярні Мазди. А от тих самих Мітсубіші - практично нема.
Завдяки доступності і північноамериканській привабливості вистачає американських (в порядку спадання) Фордів, Шевролє, Понтіаків, Крайслерів, Бьюіків. Таких відсотків десь 9.
Відсотків десь так 5 - це німці. Серед німців виділяються шанувальники Волькс-Вагонів (Славік, привіт!) і трошки явних понтарів на БМВ (Лексик, привіт!). Явно відчувається прихильність до Міні. Мерседесів майже нема.
Ну і решта - це корейці (Хюндай, Кіа) і всякі малорозвинуті марки типу Псіон.
Стосовно якісного складу - так, вистачає джипів/траків, в тому числі пікапів. Але якщо брати по відсотковому складу, то мабуть їх таки менше ніж в Україні всяких джипів. Частенько трапляються вени/мінівени, а от універсалів значно менше ніж в європі. Сильно люксових машин також досить мало, хоча, підозрюю що влітку на дорогу вискочить немала кількість всяких роадстерів і кабріолетиків.
Основна маса - практичні, сіро-чорні автомобільчики середнього і величенького розміру для перевозки великої кількості спиногризів, розсаджених в безпечні дитячі крісла.

Ну так, кажись все. Треба намагатись писати менше, але частіше. Тільки важко це реалізувати, з відсутністю інета вдома.

4 коментарі:

faust сказав...

останя фраза мене завела в повний ступор, так в попередній темі було вроді як про інтернет дома.. чи я щось наплутав?

Grygoriy Tsybulko сказав...

Насчет 80% японцев - или я неправильно понял, или у вас район специфичный. Много американцев на самом деле. Очень много.

Насчет кредитки - может я рассказывал - у меня была та же история - возможно просто при первом ренте на карте заблокировали сумму, блокировку не сняли, вот на второй рент денег и не хватило.

Насчет хайвеев - действительно удобно. Я сегодня рекорд побил - утром, в час пик, на работу за 35 минут доехал (с завозом Оли и возвратом на хайвей). Трафик был плотный, но пробок не было. Но все равно - 30 км за такое время - неплохо.

Unknown сказав...

"останя фраза мене завела в повний ступор, так в попередній темі було вроді як про інтернет дома.. чи я щось наплутав?"
Просто я про дороги почав писати раніше, коли ще інтернета не було. Дописував по чуть в блокнот :)

Насчет 80% японцев...
Ну не знаю, може я трошки переборщив з приводу кількості відсотків по всій Канаді, але тут я бачу переважно японців, американці є, але маловато.

Grygoriy Tsybulko сказав...

Азиаты очень японцев любят. Китаец и Хонда - это неразлучные партнеры :)

А еще бойся китайцев на дороге - у них боковое зрение плохое (или они просто морозятся), поэтому они не замечают, когда ты в их полосу перестраиваешься.
Ну и пропускать они не любят. Так же, как и индусы.