Наталка здала на права

Минулого разу, коли я розповідав про здачу на права, я нічого не згадував про Наташкині успіхи на цьому фронті. А вони були... :)
Письмовий тест на категорію G1 ми здавали разом і Наталка також здала його без жодних проблем і, потрібно відмітити, що в правилах вона орієнтувалась краще за мене.
А от в решті питань фортуна повернулась до неї самі розумієте чим. Спочатку контора причепилась до дрібниці в довідці, яка свідчить про багаторічний Натахин досвід в керуванні авто. Невідповідність була таки дійсно дрібна, що навіть у персоналу DriveTest думки розділились. Але перемогла "Баба Яга" і довідку не прийняли, а, отже, і не дали права відразу здавати на повну категорію G. Хоча, Наталка і так не планувала кидати виклик хайвеям, тому це не було дуже великою проблемою.

Великою проблемою став той факт, що Наталку завалили на водійському тесті (вона здавала в той же день, коли і я). Чи треба говорити, що перед іспитом вона переживала, нервувала і т.д.? Ви ж знаєте цих дівчат -"відмінниць". При цьому, судячи з екзаменаційного листа, екзаменована виконала всі вправи просто бездоганно, з дозволених 30(!) похибок під час тесту вона зробила лише 2 чи 3 і то дрібних. На заваді до отримання омріяних прав G2 стала випадковість, збіг обставин і, можливо, не дуже хороший настрій екзаменатора. А було приблизно так - виконуючи правий поворот з прилеглої вулиці на головну дорогу з обмеженням по швидкості 60км/год., Наталка не пропустила авто, яке рухалось на відстані близько 3-х прольотів між стовпами(стандартної лінії електропередачі) від повороту. Згідно ж стандартів при здачі драйв-тесту, можна було повертати якщо авто було би безпечно за 4-ри прольоти між стовпами. Звичайно, що в реальному житті мало хто рахує ті стовпи і все залежить від конкретної ситуації - швидкості того авто, погоди, шустрості водія і т.д. В даному ж випадку інструктор прийняла рішення не на нашу користь і використала свою інструкторську педаль гальма. Тобто, сам поворот так і не був виконаний і невідомо чим би там закінчилось. Але ситуація була кваліфікована як потенційно-аварійна і після цього весь іспит дискваліфікований.
Згідно Онтарійський правил, при провалі дорожнього тесту необхідно зачекати принаймні 10 днів, заплатити знов $40 доларів і без вагань іти на нову спробу. Більше того, багато знайомих і знайомих-знайомих не здавали дорожній тест з першого, а то і з другого разу, тобто - це звичайне діло. Але для Наташки-"відмінниці" - це було не звичайне діло. Мабуть, це був перший незданий іспит в її житті. Тому ця, здавалось би, дрібна неприємність викликала у неї бурю негативних емоцій. Не просто бурю, а океан негативних переживань. Я би так переживав, мабуть тільки б у тому випадку, якби одного дня вимерли всі пінгвіни на світі... а за ними ще й всі Бембі.

Звичайно, пройшов час, промайнуло тих 10 днів і Наталка пішла та і здала той нещасний тест G2. При цьому вона здавала тій самій жінці-екзаменатору. Мені здається, що радість від того була навіть більшою, ніж якби вона здала з першого разу.
Тепер підбурюю її потрошки зробити нормально довідку і йти на тест "full G". Від того невелика різниця в правах, але буде невеличка знижка на страховці. Кажуть баксів 20 на місяць можна зекономити.

Отака історія. Я старався описати все, але кого цікавить - за подробицями звертайтесь до авторки трагедії в двох діях. :)