Канадська Неділя - день для сім'ї

В Канаді вважається, що в неділю всі повинні проводити час з сім'єю, якщо кудись і іти, то в парк погуляти і т.д. Тому, більшість магазинів і закладів в неділю взагалі не працюють, або працюють по дуже скороченому графіку. В Україні, в принципі, схожа ситуація, але тут, в Канаді, вона ще більше виражена... до того рівня, що хочеш не хочеш - іди гуляти із дітьми в парк, або сиди вдома :)

Наслухавшись і начитавшись порад по пошуку роботи ми з Наталкою вирішили а) відпочити, б) подихати свіжим повітрям, в) вливатись в ряди тих, серед яких ми хочемо завоювати місце під сонцем. Тому, діставши карту і порадившись із нашими канадськими друзями ми вирушили на прогулянку центром міста і парком.

Цього разу я не буду писати дуже багато втомливого тексту, а більше викладу фоток і прокоментую їх трошки. :)




Ось в такому будиночку нас зараз приютили друзі:

Джерело: 20110320 Watreloo Park

Вже котрий день тепла погода і майже увесь сніг зійшов, а під ним, в нашому новому районі, виявилась неприглядна земля, яка іменується часто болотом. Але біля деяких будиночків вже постелили траву отаким килимком:


Отак ми стоїмо на зупинці і чекаємо автобуса, який ходить досить точно по графіку:


Сьогодні, останній автобус, який йтиме по нашому маршруту - в 17:30, ще один із прикладів канадської неділі - сиди вдома :)
А навпроти зупинки, до речі, будиночок, на даху якого сонячні батареї:


З іншого боку видно задній двір канадської оселі - такий собі зелений затишний майданчик:


Першим на нашому маршруті - визначний паровоз. Справжній відновлений паровоз, який возить пасажирів в ближнє село на півночі від міста. Наскільки я зрозумів - це все-таки більше як атракціон для туристів і дітей:








Маршрути для туристів визначаються отакими табличками, внизу є маленька карта, на якій відзначене поточне положення. В ідеалі, для ефективного ознайомлення з містом треба йти вздовж цього маршруту від таблички до таблички. Таких маршрутів по Ватерлоо є кілька, в тому числі велосипедні:


Ось ми зайшли в парк. Зараз ще не розпустилось листя і в основному видно галявини, але я собі вже можу уявити як тут буде прикольно в травні-червні... І, до речі, зацінив положення тих будиночків, в яких люди живуть прямо через дорогу від такого парку - жирнюче місцерозположення.


В глибині парку є незамисловатий зоопарк, в якому живуть не дуже екзотичні тварини, але дітям на радість:








В вольєрі з лебедями ми помітили жирнючу тваринку, яку навіть язик не повертається назвати білочкою :)
Вона навіть не бігала, а сиділа і чекала, поки піднесуть ще жрачки:


Ми зайшли вглиб парку і я пофоткав трохи їх панорам:








Під ялинкою ми знайшли якусь стрьомну шишку:




Після того вже довелось вмикати GPS і шукати як вибратись із тих хащів. В результаті довелось протопати немалий гак, щоб дійти до цивілізації. До того, щоб встигнути на останній автобус в нас залишалось трохи часу і ми не втримались - з голодухи знов пішли їсти якісь гамбургери. Вони, до речі, виявились досить смачними і не "важкими" - мережева кафешка називається Subway, якщо доведеться - можна заходити, перевірено :)





Коли ми вже підходили додому, то вирішив сфоткати, як дикі голодні гуси окуповують тут все навколо. Ось, дві пташини кілограм по 8-10 кожна, сидять на даху і хижо видивляються, раптом десь від дорослих відстане дитина - відразу спікірують і вкрадуть.


А це я вирішив похвалитись покупкою, яку зробив напередодні. В деяких магазинах тут продається отакий кефір. Він зовсім не схожий на український магазинний кефір, а більше на сільське кисле молоко (кисляк), густий, береться пластами. Дуже смакує!


Коштує правда, 2 літра такого кефірчику, $6.5 - доводиться насолоджуватися кожною ложечкою.


А отак проводять час канадці, які залишились сидіти вдома:


З нетерпінням чекаємо, коли ще більше потепліє і почнуть розпускатись листя та квіти. Однак, по прогнозу, в кінці наступного тижня знов похолодання, мокрий сніг і т.д.