Тренінги по буржуйськи

 Я зараз приймав участь в триденному тренінгу під назвою "Бут Кемп" - це такий не дуже типовий для  українця процес, який організовується двічі на рік для всіх новонайнятих робітників і присвячений більш активному і тісному входженню в колектив, розумінню духу компанії і т.д. Звичайно, було би неправдою сказати, що це у всіх канадських компаніях тут проводиться, але в цілому це близько їх північноамериканському духу. Також, приїхало чоловік 20  з наших штатівських офісів - це також внесло свої поправки в клімат.

 Мені ж дуже незвично і важко. По-перше це цілий день якихось лекцій, документів, фактів і малозрозумілих жартів. Звичайно ж ніякої знижки на моє іммігрантське знання мови ніхто не робив, а тому все залежало від загального типажу кожного з лекторів. Скажу чесно, деяких я взагалі не розумів на 50%, особливо тих, що намагались бути оригінальними і час від часу примушували реготати всю аудиторію.

Хочу поділитись деякими речами, які мені запам'ятались під час цього тренінгу.

  По-перше, особливості місцевих мітингів (по нашому - нарада, по ненашому - совєщаніє) - всі собі спокійненько щось жруть прямо підчас лекції. Це не тільки не проблема, а навіть, таке враження, що навіть спонукається - викладаються фрукти і всякі солодощі. Лекторів факт чавкаючої аудиторії не хвилює зовсім, я ще дивуюсь що лектори самі щось не закусували, а лише попивали водичку/колу. Один чувак сидів поряд і хрумав чіпсами, при цьому голосно шелестів пакетом - так і хотілось потиличника дати.

 Друге, чого їх вчать з дитинства - активно приймати участь в навчальному процесі. Питання, жарти і зауваження так і сипляться із залу. Зовсім не схоже на те, як поводяться люди в нас, професор в класі - має бути гробова тиша. :)

Третя відмінність взагалі дивна... В перший день було оголошено, що компанія орендує кафешку недалеко від офісу, запрошуються всі, не тільки учасники тренінгу, а весь офіс, напої і «закусь» за рахунок контори. Ніхто особливо в кафешку не ломанувся, навіть навпаки, більшість відмазалось. Я-то пішов, мені ж треба англійську підтягувати ;)

  Про самих людей. Все-таки вони інакші. Навіть на основі описаних вище відмінностей, це не просто відмінності - в нас просто різні фундаменти. І мерикоси ще більш інші ніж канадоси. Вони помітно менш толерантні і помітно більш пихаті і самовпевнені. Стосовно толерантності я якраз останнім часом із кількох джерел одночасно зустрічаю позицію, що в Штатах, на відміну від Канади, ніхто особливо не сприяє збереженню культурної самобутності - приїхав, знімай чалму, впрягайся в економіку. США, в цьому плані, називають плавильнею. Канада ж, як заповідник.

 Інша штука, яку я неодноразово чув останнім часом - в Штатах значно більше і важче працюють. Тобто так,- грошей можна заробити більше, податки менші, але пахати доводиться на совість, а Канада, порівняно із Штатами - розслабон. Кажуть що це відчувається кругом, навіть в тому, як вас обслуговують в кафе.

 Крім лекцій, були в нас на тренінгу і всякі активності. Перший конкурс - листок з загальними питаннями на ерудицію... Я був в шоці. Ок, я не самий ерудит, не запам'ятовую нічого зайвого та і багато потрібного забуваю, тому нічого особливого від себе і не очікував, але вони майже легко відповідають на запитання - в якій країні говорять мадярською мовою, яка зміюка найдовша в світі, яка грецька буква приймає участь в розрахунку довжини кола, в якій країні знаходиться найвищий у світі водоспад, кого завалив Алі Мухаммед в 1982році, з чого готується якесь там екзотичне блюдо  і т.д. Хто там що казав про тупих америкосів???

 Мені вдалося трошки виділитись лише в іншому конкурсі, де команді давався ящик із випадковим набором всякого дрібного барахла (канцелярські скріпки, мочалка, пінопластові кульки, відерце, скотч і т.д.) і з того всього треба було зробити якийсь осмислений продукт, якось назвати його і показати як він працює. Не знаю як в кого, але саме такого складу ящик з іграшками в мене був в дитинстві - поки вони стояли і чухали бороди, мої руки вже неосмислено спорудили якусь замисловату конструкцію, яка, в принципі і стала робочим прототипом гри для дітей, яку ми успішно представили. :)

 А, ще було якесь хитре тестування по типу характеру - тест Майєрса-Бріггса. В тому тесті особистість описується 4-ма складовими і, таким чином всі люди діляться на кілька типів. По результатах тестування всі 45 чоловік були розбиті на групи з однаковими типами особистості  для того, щоб виконати одне і те ж саме завдання - намалювати спільно кімнату в якій хотів би жити. В деяких групах було по 5-6 чоловік, в деяких по 2-3. Вгадайте хто опинився в групі сам?! Я ж кажу - вони інші :) Зате мені ніхто не заважав малювати що хочу :)

А загалом я зробив висновок, що сидіти на лекціях і слухати-конспектувати я вже не хочу ні за які бублики. Мене за ці три дні сильно тягнуло до роботи і неробство було зовсім не в радість.